ПЕРЕДМОВА
Глибокі якісні зрушення, притаманні розвиткові транзитивної економіки, зумовлюють необхідність теоретичного осмислення сутності фундаментальних перетворень, аналізу форм і етапів реформування базисних економічних відносин.
Економічна теорія як фундаментальна наука безперервно розвивається — формуються нові наукові школи та напрями досліджень, набувають логічної довершеності економічні концепції, уточнюються або відкидаються як такі, що не витримали випробування практикою, теоретичні постулати. Особливих якісних змін набувають теоретичні дослідження економічного життя суспільства на етапі трансформаційних перетворень, оскільки виникає потреба не лише у теоретичному осмисленні нових реалій, а й у необхідності підготувати суб'єктів господарювання, суспільство в цілому до нових умов економічної співпраці.
Перехід від індустріального до духовно-інформаційного суспільства, трансформація моделей економічного розвитку під впливом глобалізації економіки, інтелектуалізація та індивідуалізація праці, неухильна дематеріалізація виробництва та перетворення людського капіталу на домінанту економічного розвитку, безпрецедентні динамічні перехідні процеси породжують принципово нові проблеми, які не вкладаються у рамки традиційних уявлень економічної теорії і вимагають нових концептуальних рішень та методологічних підходів.
Сучасні реалії суспільного життя, для якого характерні тенденції гуманізації, соціалізації, інтелектуалізації, еколо- гізації та глобалізації, породжують потребу в розвитку економічного знання, всебічному осягненні економічних процесів як невід'ємної складової людської життєдіяльності.
Поглиблення розуміння природи суб'єкта економічної діяльності і законів його діяльності поступово формує нову предметну сферу економічної теорії, зумовлену реальною тенденцією зміщення пріоритетів, — з багатства економічного до багатства соціального, гуманістичного. Провідною складовою цього багатства постає людина як особистість, як найвища цінність.
Усе це зумовлює розширення проблематики економічних досліджен на основі виокремлення людського капіталу як визначального фактора та результату розвитку соціально-економічних систем, а останнє, у свою чергу, визначає такі пріоритети економічних досліджень:
— духовні підвалини економічних змін;
— соціально-економічна роль культурного надбання та національних традицій;
— психологічний контекст економічної діяльності;
— менталітет як соціально-економічний генотип нації, культурно й історично зумовлений напрям мислення та спосіб дії тощо.
Нові пріоритети не заперечують значення інших предметних сфер економічної науки: змінюються лише їхній зміст, характер та форми взаємодії, становище і роль у предметному просторі.
Економічна теорія еволюціонує у напрямі розширення та ускладнення своєї тематичної проблематики, залучає до переліку наукових досліджень нові пласти суспільних відносин з урахуванням багатовимірності їхніх причинних взаємодій. При цьому головним об'єктом аналізу є людина як центр соціально-економічної системи, як вихідний пункт, міра та самоціль усіх процесів, що у ній відбуваються.
Формування економічних засад нової цивілізації, зорієнтованої на всебічний розвиток людини, кардинально змінює дослідницькі пріоритети, визначаючи серед них такі.
1. Науковий аналіз фундаментальної категорії сучасної економічної науки — "людське багатство". Накопичення, вдосконалення та всебічний розвиток саме цього виду багатства набуває найбільшої вартості у контексті джерел економічного зростання.
2. Відмова від технологічного та економічного детермінізму, послаблення детермінізму соціального на засадах переходу від епохи домінування соціального над природою та особистістю до епохи, коли соціальне стає лише засобом для найповнішої реалізації людиною всіх своїх здібностей, розширення сфери її соціально-економічної свободи та розвитку відносин вільного індивідуалізму.
» следующая страница »
1 23 4 5 6 7 8 9 10 11 12 ... 246