На час теорій останнього припадає творчість Г. Сковороди, який також не обминув проблем праці у своїх філософських роздумах.
У концепції «Всесвітньої Божої економії» Г. Сковороди однією з найважливіших компонентів була спорідненість праці та економія часу. «Бог - найкращий економ,» - стверджував філософ. Усе, що потрібно людині, вона знайде у собі, тобто, працюючи, задовольнить свої потреби. Тому людина повинна прагнути до якомога більшої економії праці, відмовитися від бездіяльності. «Кинь, люб’язний друже, бездіяльність, - закликав Г. Сковорода. - Тут же берись до діла, бо час упливе».
У своїй байці «Бджола й шершень» філософ захищає поведінку першої, бо бджола постійно працює. Бджолина праця
- це природний взірець спорідненості з природними обдаруваннями, відповідно до яких кожен повинен займатися тільки визначеною йому справою. Бог, на думку Г. Сковороди, наповнив усі посудини відповідно до їх місткості, на яких стоїть напис «Нерівна усім рівність». Отже кожен повинен займатися призначеною йому справою, не гаючи часу, який не можна зберегти інакше, ніж в добрих учинках. У них треба шукати щастя хліборобові, священнослужителеві, студенту, тощо. «Щастя в серці, серце в любові, любов же в законі вічного», - ось засада Г. Сковороди.
На рубежі XVII - XVIII ст. економічні знання в Україні, як і в багатьох країнах Європи, почали виокремлюватися зі світоглядної системи уявлень, перетворюючись щоразу більше на сферу професійних знань. На шляху цієї еволюції помітними є погляди В.Н. Каразіна (1773 - 1842) і М.А. Балудянського (1769 - 1847). Кожен із цих вчених займає особливе місце в розвитку поглядів на населення, працю і трудову діяльність. Так, наприклад, Каразін В.Н. у своїй концепції «Домоводства» не тільки виступає прихильником трудової теорії, а й дослідником демографічних процесів в Україні, зокрема її Слобідсько-Української губернії. Він першим зробив докладний аналіз регіону в аспекті сіл і містечок, оцінив демографічний і трудовий потенціали у порівнянні з іншими губерніями Російської імперії та країнами Західної Європи (1708 - 1717).
Передусім Каразін відстоював сільськогосподарську діяльність. Особливо був прихильником освіченості, адже без неї, як він зазначав, усі зусилля виявляться марними. Вчений розглядав енциклопедичні зацікавлення просвітництвом, технічним удосконаленням, вільною працею у контексті її ефективної господарської діяльності, перспективної організації зайнятості.
Якщо В.Н. Каразін виражав перехідну епоху від загально- світоглядних до фихоїми економічних поглядів на населення, працю та її мотивацію, то М.А. Балудянський - епоху економічної науки. Розглядаючи економічні теорії посередників, він став на позицію Адама Сміта з його трактуванням місця й ролі людської праці у створенні національного багатства. «Народне багатство, - стверджував Балудянський, - полягає у нагромаджені продукту валової праці. Взагалі на всякий товар, на виробництво якого використано більше праці, при обміні має більшу вартість».
З цих та інших висловлювань Балудянського випливає, що він надає великого значення продуктивній праці, під якою розуміє працю у матеріальному виробництві, був прихильником вільної праці, а тому розробив проект звільнення селян Російської Імперії від кріпацтва.
Погляд на працю в інтерпретації класичного напрямку політичної економії довго тривав в Україні, економісти якої - Т.Ф. Степанов, В.І. Вернадський - надавали великого значення моральним цінностям, національним, культурним українським традиціям.
Україна багата оригінальними концепціями трактування праці населення, його прийнятності. Одним із видатних представників цього напрямку є С. Подолинський (1850 - 1891), який вважав себе прихильником соціальних теорій. Але він розробив власну концепцію енергетичної економіки, в якій центральне місце відведено людській праці. Йдеться про його дослідження «Праця людини та її відношення до розподілу енергії», в якій С.А. Подолинський доводив свою теорію розподілу енергії на земній поверхні і дав наукове обґрунтування вирішальної ролі людської праці в одержанні енергії. Це і є те надзвичайно цінне відкриття С.А. Подолинського.
» следующая страница »
1 2 3 4 5 6 78 9 10 11 12 ... 171