Експерти називають такі дані: річний обсяг збитків українських клієнтів від шахрайських операцій з рахунками за підсумками минулого року складає біля 300 тис. доларів США. В позаминулому році ця цифра була вдвічі меншою, що дозволяє зробити висновок: злочинність, пов’язана з платіжними картками, зростає швидше, ніж обсяги операцій з легальними пластиковими картками.
Практика показує, що у випадку розкриття злочину викрадені кошти можна все-таки повернути. Однак реальні шанси мають лише ті користувачі, які втратили суми 50-150 гривен. Це відбудеться лише тоді, коли злочинці будуть заарештовані і будуть мати необхідне для повернення збитків майно або суми грошей. Процес повернення тягнеться довго, мова про індексацію не йде. Отже, особливого прогресу в Україні з цього питання поки нема.
Поки шахраї знаходять нові способи взламування пластикових карток, фахівці намагаються знаходити все нові способи недопущення крадіжки. Виходячи з того, що стопроцентний захист можливий лише у випадку припинення бізнесу, банківські установи націлені на мінімізацію збитків. У відповідності з правилами платіжних систем банки повинні проводити моніторинг операцій карток з метою виявлення сумнівних. Після виявлення сумнівних карток всі можливі заходи повинні вживатись з метою недопущення подальших збитків: блокування рахунку, заміна карток, виявлення джерел витоку інформації тощо. Забезпечити захист клієнтів можна шляхом впровадження в картковий бізнес чіпів.
Крім того, торгова точка повинна забезпечити прозоре обслуговування, що дозволяє покупцю спостерігати процес розрахунку за допомогою картки від початку до кінця. При укладанні договору кожний банк повинен навчати власників карток і видавати їм на руки правила користування карткою. При виконанні всіх цих вимог ризик буде зведено до мінімуму.
Необхідно зауважити, що в основному договори українських фінансових установ або взагалі не містять положень щодо відповідальності у випадку шахрайства (крім втрати або крадіжки), або передбачають повну відповідальність клієнта за шахрайство з платіжною карткою. Операції, які було підтверджено РШ-кодом, повністю вважаються відповідальністю клієнта. Пояснюється це тим, що засіб доступу до рахунку було видано клієнту і тільки він може точно знати, що відбувається з його карткою, чи виконуються зобов’язання з використання платіжного засобу. Зараз відсутні чіткі і зрозумілі законодавчі механізми регулювання в цьому питанні.
» следующая страница »
1 ... 120 121 122 123 124 125126 127 128 129 130 ... 187