Е-Комерція (Електронний бізнес)

Спосіб третій:

Технічно складно, але в принципі можливо перехопити дані, які бан­комат відправляє до банку для того, щоб переконатися у наявності гро- шей на рахунку. Для цього зловмисникам потрібно підключитися до відповідного кабелю, не руйнуючи його, і зчитати необхідні дані. Врахо- вучи той факт, що в інтернеті легко знайти відповідні інструкції, то мож­на бути переконаним, що такий варіант буде зустрічатися досить часто.

Спосіб четвертий:

Для того, щоб дізнатися про пін-код, деякі аферисти встановлюють неподалеку мініатюрну відеокамеру. Самі ж вони в цей час знаходяться в найближчому автомобілі з ноутбуком, на екрані якого можна бачити циф­ри, які вводить власник картки. Тому при введенні пін-коду бажано при­кривати клавіатуру вільною рукою.

Спосіб п’ятий:

Дорогий, але дуже надійний спосіб, який полягає в тому, що зловмис­ники встановлюють у людному місці свій власний «банкомат». Він, зви­чайно, не працює (чому майже ніхто не дивується) і, ясна річ, ніяких гро­шей не видає. Зате успішно зчитує з картки всі необхідні дані. А потім з’ясовується, що власник ще вчора зняв всі гроші з рахунку і чомусь не може цього згадати.

Спосіб шостий:

В свій час зловмисники встановлювали у отвори для кредитних карток спеціальні пристрої, які запам’ятовували всі дані щодо встановленої у бан­комат картки. Після цього зловмисникам залишалось лише отримати пін- код або описаними вище способами, або банально підглядаючи із-за плеча.

Спосіб сьомий:

З цим способом боротися неможливо, а можна лише змиритися. В цьо­му випадку ніщо не залежить від вашої уважності, обережності або перед­бачливості. Просто бувають випадки, коли у зговір зі зловмисниками всту­пають ті люди, яким добратися до ваших кредиток і так дуже просто: на­приклад, службовцям банків. Це буває дуже рідко, але від таких випадків не застрахований ніхто.

Що стосується намагнічування та ембосування (нанесення на пласти- кову картку випуклих елементів), то на київському радіоринку можна абсолютно вільно придбати пристрої, що дозволяють як ембосувати кар­ту, так і нанести на неї магнітну стрічку і «завести» відповідну інформа­цію. Ціна таких пристроїв — біля сотні доларів.

В Україні маштаби діяльності кардерів (людей, що займаються аферами з пластиковими картками) поки що не дуже великі. Найбільш розпов­сюджений вид шахрайства полягає в тому, що злочинці добувають рек- візіти карток з метою подальшого використання для здійсненя покупок в інтернет-магазинах. Копію картки при цьому робити необов’язково, а витратити чужі гроші таким чином навіть простіше.

Копіюють картки у нас поки що достатньо рідко: у багатьох українсь­ких магазинах при оплаті пластиковою карткою просять показати пас­порт, а підробка паспорту—це не лише зайві клопоти, а й ще одна стаття Кримінального Кодексу. Якщо хтось такою діяльністю і займається, то частіше за все підробні картки продаються на Захід або призначені для українців, які відправляються в турпоїздки.

Якщо у2001 році шахрайство з кредитними картками обійшлося бізне­су приблизно в 9 млрд. дол. США, то до 2005-го, за оцінками Meridien Research, його обсяг сягнув більше 60 млрд. дол. США.

Ще нещодавно пластикова картка в гаманці робила її власника в очах оточуючих багатою людиною. Нині ж на це дивляться простіше: масшта­би емісії платіжних карток в Україні оцінюються в мільйонах. Як резуль­тат, «пластик» можна зустріти навіть у портфелі школяра. Звісно, зросли й обсяги сервісу таких карток у торговельній мережі країни. В Законі України «Про внесення змін до Закону України «Про платіжні системи та переказ грошей в Україні» від 6 жовтня 2004 року № 2056-IV, який набрав чинності 03.11.04 р., міститься пункт, що зобов’язує торговців забезпе­чити можливість розрахунків платіжними картками:

«14.7. Торговці, які здійснюють підприємницьку діяльність у сфері продажу товарів, громадського харчування та послуг та які відповідно до закону повинні використовувати реєстратори розрахункових операцій, зобов’язані забезпечити можливість здійснення держателями спеціаль­них платіжних засобів розрахунків за продані товари (надані послуги) з використанням цих спеціальних платіжних засобів (як мінімум трьох міжнародних і/або внутрішньодержавних платіжних систем).

 

« Содержание


 ...  122  ... 


по автору: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я

по названию: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я