— термін зарахування коштів, списаних із карткового рахунку, на поточний рахунок продавця. Як правило, в договорах еквайрингу він становить від одного до п’яти банківських днів. Та на практиці, на жаль, нерідко трапляється, коли на гроші доводиться чекати значно довше;
—термін проведення розрахункової операції. Тут можуть бути цілком об’єктивні проблеми, пов’язані з якістю телефонного чи іншого зв’язку при встановленні з’єднання між магазином і банком.
— проблеми ідентифікації особи. Багато банків «забивають» у договорі умову, відповідно до якої продавець для проведення авторизації зобов’язаний вимагати у клієнта документ, що посвідчує особу (коли сума перевищує певний ліміт, встановлений у договорі). Напевно, не варто наводити статистику того, скільки людей, вирушаючи до супермаркету за покупками на вихідні, беруть із собою паспорт.
— проблеми конфіденційності. Багато клієнтів негативно ставляться до того, що змушені випускати з рук картку при проведенні розрахунків.
Пояснити це легко: кількість злочинів, пов’язаних із шахрайством у сфері електронних платежів, зростає. Що вже казати, коли клієнт не просто випускає картку з рук, а й на певний час втрачає її з поля зору (наприклад, при розрахунку в ресторані). Розв’язати цю проблему мають переносні Р08-термінали. З їх допомогою офіціант може «прокатати» картку просто на столику клієнта.
—ризик шахрайства при використанні платіжних карток. Наприклад, зняття з рахунку клієнта більшої, ніж потрібно, суми. Фахівцям з карткових розрахунків відомо про існування спеціальних картридерів, що зовні нічим не відрізняються від Р08-терміналів, які не лише знімають гроші з рахунку, а й зчитують і зберігають усю інформацію кредитної картки для створення її дубліката. Поки що в Україні такі прийоми практично невідомі саме через незначну поширеність кредиток. Але обсяг шах- райств у світі зростає високими темпами.
Умови переходу на використання Р08-терміналів має встановити Кабінет міністрів України. Цілком можливо, що він визначить строки переходу на використання Р08-терміналів у різних сферах торгівлі та послуг, а також обсяг товарообігу, перевищення якого потребує встановлення термінала в торговій точці, роз’яснить, чи потрібно мати стільки ж Р08-термі- налів, скільки в торговій точці РРО. Тож, напевне, те чи інше підприємство потрапить до розряду винятків. Законодавство дозволяє торгувати без РРО (насамперед ідеться про приватних підприємців, які сплачують єдиний податок) — вони, як і раніше, працюють без касових апаратів.
Згідно даних Національного банку України середні темпи приросту електронних платежів складає близько 20%. У більшості випадків користувачі просто знімали у банкоматах гроші. І лише 5% припадає на долю розрахунків у торговій мережі. На першому місці знаходяться крадіжки грошей за допомогою підробок платіжних карток, на другому місці - крадіжки, які стали можливими завдяки викраденню-втрати платіжних карток (до 35% загального обсягу). Часто громадяни зберігають картку разом
з РШ-кодом, що значно полегшує тому, хто викрав картку або знайшов гаманця з карткою процес зняття грошей. Інші випадки зустрічаються значно рідше. Несанкціонований доступ до рахунку, наприклад, пов’язаний з незаконним взламуванням банківських інформаційних систем, що непросто зробити в технічному плані і пов’язано з ризиком. А крадіжки через інтернет поки в Україні малорентабельні внаслідок незначних обсягів фінансових операцій такого роду. Хоча в майбутньому таких вид кримінального бізнесу може стати прибутковим, як зараз в Європі.
Підрахувати збитки, пов’язані з комп’ютерною злочинністю в Україні, досить важко з декількох причин. Одною з головних причин є латентність правопорушень такого роду. Власники пластикових платіжних засобів не завжди повідомляють про факт викрадення грошей. Також не завжди про це правоохоронним органам повідомляють і банковські установи. У зв’язку з цим важко точно підрахувати кількість правопорушень і рівень їх розкриття. Суттєвою перешкодою є відсутність дієвої структури або механізму, які могли б забезпечити збирання подібної інформації, її аналіз, виявлення тенденцій і статистичних показників. Банківські працівники визначають рівень латентності на рівні 60%, розуміючи під цим випадки, коли клієнти беруть відповідальність на себе і не повідомляють про це ані правоохоронні органи, ані банк. Причина цього досить проста— відсутність надії на ожливість повернення втрачених грошей.
» следующая страница »
1 ... 119 120 121 122 123 124125 126 127 128 129 ... 187