Е-Комерція (Електронний бізнес)

Умови переведення торговців на обов’язкове приймання спеціальних платіжних засобів в оплату за продані ними товари (надані послуги), ви­нятки щодо виконання таких розрахунків окремими категоріями тор­говців визначаються Кабінетом міністрів України».

Технічне забезпечення можливостей здійснення розрахунків за про­дані товари з використанням спеціальних платіжних засобів здійснюєть­ся за допомогою так званих POS-терміналів (від англійського «point of sale terminal», тобто «термінал торгової точки»). Цей спеціальний елект­ронний пристрій, що знаходиться у торговій точці, дозволяє зчитувати інформацію з пластикової картки (а точніше, з її магнітної смуги чи мікро- чіпа), здійснюючи зв’язок із банком-емітентом для ідентифікації даних картки та проведення операції оплати (це називають авторизацією). Та­кий зв’язок здійснюють каналами телефонного зв’язку, виділеними лінія­ми, Ethernet, CDMA, інтернетом, супутниковими і радіоканалами зв’язку тощо. З карткового рахунку власника списують необхідну суму для опла­ти товару, а касир торговельного залу оформляє необхідні розрахункові документи. Більшість касових апаратів, що продаються в Україні, сумісні з POS-терміналами, тобто дозволяють підприємству організувати єдину розрахункову систему. Існують і так звані імпринтери—механічні пристрої, що дозволяють отримати відбиток даних картки та даних торгової точки на спеціальному чеку (сліпі), який підписують касир і покупець. Потім банк інкасує сліпи та списує кошти з карткового рахунку клієнта. Однак, у сфері торгівлі поширення набули саме POS-термінали.

Положення про порядок емісії платіжних карток і здійснення опе­рацій з їх застосуванням було затверджено постановою правління Нац­банку України від 27 серпня 2001 року № 367. Цим документом визнача­ються умови діяльності з технологічного, інформаційного обслуговуван­ня торговців і виконання розрахунків із ними за операції, здійснені із застосуванням платіжних карток. Така діяльність називається еквайрин- гом. Донедавна еквайрингом займалися лише банки, але не всі, а лише ті, які одержали спеціальну ліцензію. Нині саме вони пропонують напра­цьовані та найзручніші схеми. Тому, хто бажає обзавестися терміналом, насамперед потрібно знайти такий банк (еквайрингову організацію). Умо­ви, на яких банки надають послуги еквайрингу, приблизно такі:

— безкоштовне встановлення й обслуговування необхідного устат­кування (POS-термінали) та програмного забезпечення; така без­коштовність — мабуть, головний плюс усієї системи еквайрин­гу;

— складання всієї звітної документації;

— безкоштовне навчання персоналу роботи з POS-терміналом;

— оперативні консультації з питань, що виникають у процесі об­слуговування клієнтів за пластиковими картами;

— стягування банківської комісії за послуги еквайрингу;

—перевірка платоспроможності картки при використанні імприн- терів;

— безкоштовна інкасація чеків (сліпів) при використанні імприн- терів.

Конкретні умови зазначаються у договорі з банком. У ньому ж необхі­дно передбачити обов’язкові умови, що містяться в п.4.1 Положення НБУ.

Організація розрахунків з допомогою платіжних карток у магазині має низку переваг:

— безпека (мінімізується можливість пограбування, втрати готів­ки, помилки касира в розрахунках);

— економія (як мінімум, на послугах інкасації);

— психологічний фактор (за статистикою, розраховуючись карт­кою, клієнти легше витрачають гроші, ніж при оплаті готівкою).

В той же час існують проблемні питання:

— розмір банківської комісії. Він коливається від 2,5—3% по най­поширеніших картках (VISA та Mastercard) до 7% (по картках American Express). При цьому вже згаданий п.4.1. Положення містить вимогу про те, що торговець не може підвищувати ціну на товар (послугу), якщо його (її) оплачують з допомогою платіжної картки, а не готівкою. Таке зобов’язання фіксується у договорі з банком-еквайром. Це означає, що з прибутку у вигляді 10-відсот- кової націнки торговець має віддати банку третину;

 

« Содержание

» следующая страница »
1  ... 118 119 120 121 122 123124 125 126 127 128  ... 187