У повоєнний час ліквідація дзайбацу і реорганізація адміністративного апарату поклали початок суттєвої реформації системи відносин «бізнес—держава». Однак ця реконструкція відбувалася в умовах існування високого традиційного організаційного тла у суспільстві. Це привело до подальшого розвитку цієї системи, її подальшого структурування в нових умовах: в даний час до дзайкай входять кілька організацій ділових кіл, зокрема Кейданрен, Японська торгово-промислова палата, Ник- кейрен і Японський комітет економічного розвитку.
Провідною економічною організацією японського бізнесу є Кейдан- рен. Ця федерація включає більш ніж 110 провідних промислових асоціацій, таких як Японська асоціація виробників автомобілів, Японська федерація чавуну і сталі, Японська асоціація хімічної промисловості та ін. У Кейданрені діють 39 комітетів, які включають більшість старших управляючих найбільших компаній. Ці комітети проводять дослідження з широкого кола питань — від розвитку малого бізнесу і податків до науково- технічної та економічної політики. До цієї роботи залучаються різні компанії, інші бізнесові організації, вчені, а також державні установи.
Створена на основі групи Міядзими асоціація бізнесменів — Ник- кейрен, або Японська федерація асоціацій працедавців, головною своєю функцією мала забезпечення впливу на відносини праці і капіталу, визначення політики у сфері заробітної плати. Успішно діяла Никкейрен у сфері освіти — організації підготовки молодих менеджерів через їх компанії.
Третя організація бізнесу — Японський комітет економічного розвитку відіграє важливу роль у реформації економіки країни, визначення її елітного комплексу в той чи інший період та розробці політики забезпечення його розвитку на певному етапі. Важливим органом цієї групи є Рада по вивченню індустріальних проблем. Ця рада стала провідною організацією приватного сектора, що вивчає промислову структуру Японії, вплив на неї глобалізації, науково-технічного прогресу, лібералізації та демократизації капіталу, тобто тих проблем, на розробці яких зосереджена увага провідних державних дослідницьких центрів.
Чільне місце в системі організацій ділових кіл займає Японська торгово-промислова палата (ЯТПП). ЯТПП є традиційним представником інтересів малого бізнесу в різного рівня державних установах, у тому числі такої впливової, як Міністерство зовнішньої торгівлі та промисловості (МЗТП). Так, під впливом Японської торгово-промислової палати МЗТП розробило цілий ряд програм допомоги малому бізнесу.
Слід звернути увагу на те, що малих господарських форм, зокрема підприємств, в Японії не тільки значно більше, ніж у будь-якій із західних країн, але й більшість із них тісно пов’язана з великим бізнесом через субпідрядну систему. Якщо великі компанії завдяки обсягу ресурсів та персоналу безпосередньо працюють з державними організаціями, то маючи субпідрядні відносини з невеликими підприємствами вони виступають як привідний механізм реалізації державної політики в економіці і міжнародній торгівлі.
В Японії побутує загальновизнана думка про те, що у будь-якій сучасній економіці повинен існувати баланс, гармонія між потужними індустріальними велетами, торговими компаніями і банками, малими та середніми фірмами, яким притаманна гнучкість, потяг до інновацій та ефективності. Відносини «бізнес—держава» грунтуються теж на цих засадах. При цьому кожна із сторін являє собою силу, що спрямована проти інерції та консерватизму, певною мірою притаманних економічній політиці в європейських країнах. Японська економічна система є однією з небагатьох у сучасному світі, чий вищий менеджмент у приватних компаніях і державному секторі чітко уявляють місце та функцію своєї країни у глобальному світовому процесі, вплив глобальних процесів на стратегію розвитку на рівні макро-, мезо- та мікроекономіки.
» следующая страница »
1 ... 215 216 217 218 219 220221 222 223 224 225 ... 350