Детінізація економіки у контексті трансформаційних процесів

Таким чином, замість того щоб залучати іноземні інвестиції, компа­нія функціонувала цілком за рахунок бюджетних коштів та фінансових ресурсів Ощадбанку. Незважаючи на те, що Рахункова палата у своєму звіті за 1999 рік звертає на ці обставини увагу Кабінету Міністрів, уряд на ці заяви не відреагував. Для забезпечення інтересів держави — відновлен­ня права державної власності хоча б на три риболовецькі траулери, пере­дані офшорній компанії, та повернення нею кредитів, отриманих під дер­жавні гарантії, — Рахункова палата подає відповідні документи у Гене­ральній прокуратурі, яка пізніше поінформувала, що 02.02.00 р. було порушено кримінальну справу. Але в ході слідства було зроблено висно­вок про те, що інтереси держави не потерпіли, і на цих підставах Дніпровсь­ка транспортна прокуратура м. Києва 19.12.00 р. провадження у справі за­крила за відсутністю в діях посадових осіб складу злочину.

Тим часом борг компанії зростав і станом на 01.12.99 р. він становив уже 46,3 млн грн, тобто вдвічі більше суми, яку компанія отримала у виг­ляді кредиту Ощадбанку. Згодом на суму боргу, що утворився внаслідок діяльності фірми «Fishing Company SA.», було укладено з Ощадбанком повний кредитний договір. Він був виданий частково під 6 відсотків, ча­стково — під нульову ставку, що означає збитковість цього кредиту для банку. Водночас Мінфін, як гарант повернення грошей, замість активі­

зації вимог від компанії щодо погашення заборгованості знову звертаєть­ся до Кабінету Міністрів з клопотанням про реструктуризацію залишку заборгованості шляхом введення в обіг векселів державного казначей­ства.

Отже, такі дії Мінфіну та Кабінету Міністрів дають підставу говори­ти про те, що офшорна компанія і не мала наміру виконувати свої боргові зобов’язання, а органи державного управління забезпечували лише при­криття її тіньовій діяльності.

Внаслідок цього на початок 2002 року витрати бюджету на обслуго­вування цієї офшорної схеми становили вже 39 млн грн. У зв’язку з цим Рахункова палата на підставі покладених на неї повноважень вже у 2003 році позиває до Господарського суду м. Києва про визнання недійсними статуту та реєстрації компанії «Fishing Company S.A.»

.

Послаблення та обмеження негативних наслідків міжсекторного роз­риву, який утворює прикордонна економіка — джерел геоекономічної ренти, яка значною мірою вилучається тіньовими методами, передбачає застосування комплексу економіко-правових заходів, насамперед щодо подолання паразитичного впливу елітного сектора. До правової складо­вої серед заходів, що спрямовані на обмеження тінізації зовнішньоеконо­мічної сфери, належить, зокрема, проблема адаптації законодавства Ук­раїни до законодавства розвинутих сегментів світогосподарських зв’язків, зокрема Європейського Союзу.

Інтеграцію України до Європейського Союзу проголошено пріори­тетним напрямом зовнішньополітичного курсу держави. Основи зовніш­ньої політики України, механізм і тактику втілення її європейського век­тора визначає низка документів, зокрема: Конституція України (ст. 18); Постанова Верховної Ради України «Про основні напрями зовнішньої політики України» від 2 липня 1993 р., яка підкреслює, що «перспектив­ною метою української зовнішньої політики є членство України в Євро­пейських Співтовариствах»2; Угода про партнерство та співробітництво між Україною та ЄС (УПС), підписана 16 червня 1994 р.; Стратегія інтег­рації України до ЄС, затверджена Указом Президента України від 11 чер­вня 1998 р. № 615/98; Програма інтеграції України до ЄС, затверджена Указом Президента України від 14 вересня 2000 р. № 1072/2000 та ін.

Стрижневим елементом успішної євроінтеграції України є досягнен­ня певного рівня узгодженості українського законодавства з правовими

нормами ЄС. Зближення законодавства України із сучасною європейсь­кою системою права забезпечить розвиток політичної, підприємницької, соціальної, культурної активності громадян України, економічний роз­виток держави в рамках Євросоюзу і сприятиме поступовому зростанню добробуту громадян, приведенню його до рівня, що склався у державах- членах ЄС, а також створить необхідні передумови для детінізації зовні­шньоекономічної сфери.

 

« Содержание


 ...  210  ... 


по автору: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я

по названию: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я