Детінізація економіки у контексті трансформаційних процесів

Показник індексу «комплексної національної сили» розраховується як середньозважена трьох названих часткових агрегованих показників.

Однією з найважливіших складових національної безпеки є еконо­мічна безпека.

Економічна безпека, на думку авторів монографічного дослідження «Економічна безпека України: сутність і напрямки забезпечення»

, у найбільш загальному вигляді являє собою такий стан національної еко­номіки, яка дає можливість зберігати стійкість до внутрішніх і зовнішніх загроз та здатний задовольнити потреби особи, сім’ї, суспільства, держа­ви.

Більш розгорнуту, конкретизовану дефініцію поняття «економічна безпека» дають автори монографічного дослідження «Экономическая бе­зопасность: Производство-Финансы-Банки»

. Сутність економічної без­пеки вони визначають як такий стан економіки та інститутів влади, при якому забезпечені гарантований захист національних інтересів, соціаль­на направленість політики, достатній оборонний потенціал навіть за не­сприятливих умов розвитку внутрішніх і зовнішніх процесів. Економіч­на безпека — це не тільки захищеність національних інтересів, але й го­товність і здатність інститутів влади створювати механізми реалізації та захисту національних інтересів розвитку вітчизняної економіки, підтрим­ки соціально-політичної стабільності.

Як і у випадку із загальною дефініцією поняття «національна безпе­ка», на наш погляд, необхідно розрізняти такі рівні економічної безпеки: міжнародна (глобальна та регіональна), національна, локальна (регіональна або галузева всередині країни) і приватна (підприємства та особи)

.

При аналізі економічної безпеки вирізняються передусім три важ­ливі складові:

•       економічна незалежність, що означає насамперед можливість са- моідентифікації економічних інтересів держави, здійснення державного контролю над національними ресурсами, спроможність використовувати національні конкурентні переваги для забезпечення рівноправної участі у міжнародній торгівлі;

•       стійкість і стабільність національної економіки, що передбачає міцність і надійність усіх елементів економічної системи, захист усіх форм власності, створення гарантій для ефективної підприємницької діяльності, стримування дестабілізуючих факторів;

•       здатність до саморозвитку і прогресу, тобто спроможність само­стійно реалізовувати і захищати національні економічні інтереси, здійсню­вати постійну модернізацію виробництва, ефективну інвестиційну та інно­ваційну політику, розвивати інтелектуальний і трудовий потенціал краї­ни.

Для розуміння сутності економічної безпеки важливо усвідомити її зв’язок з поняттями «розвиток» і «стійкість». Розвиток — один із компо­нентів економічної безпеки. Якщо економіка не розвивається, то в неї різко скорочуються можливість виживання, опірність і пристосовність до внутрішніх і зовнішніх загроз. Стійкість і безпека — найважливіші ха­рактеристики економіки як єдиної системи. їх не слід протиставляти, кожна по-своєму характеризує стан економіки. Стійкість економіки відбиває міцність і надійність її елементів, вертикальних, горизонталь­них та інших зв’язків усередині системи, здатність витримувати внутрішні і зовнішні навантаження. Безпека—це стан об’єкта у системі його зв’язків з погляду здатності до виживання та розвитку в умовах внутрішніх і зовнішніх загроз, а також дії непередбачуваних і важкопрогнозованих факторів.

Чим стійкіші економічна система (наприклад, міжгалузева структу­ра), співвідношення виробничого і фінансово-банківського капіталу тощо, тим життєздатніша економіка, а отже, і оцінка її безпеки буде досить ви­сокою. Порушення пропорцій і зв’язків між різними компонентами си­стеми веде до її дестабілізації і є сигналом до переходу економіки від без­печного стану до небезпечного.

 

« Содержание


 ...  14  ... 


по автору: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я

по названию: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я