Детінізація економіки у контексті трансформаційних процесів

.

Можливість подолання глобальної проблемної ситуації і недопущен­ня переростання її в критичну і потім у катастрофічну більшість футуро­логів світу вбачають у переході до альтернативної цивілізації, здатної роз­в’язати глобальні проблеми сучасності. Найважливіші якісні показники останньої: низька енергетика (опора в основному на екологічно чисті дже­рела енергії, що відновлюються, — сонце, воду, вітер тощо), високий ступінь самозбереження, самопідтримки (сустинебельності), загальне і повне роззброєння (тотальна демілітаризація), екологічна чистота (мінімізація повітряного, водного, ґрунтового, радіаційного, шумового, теплового і хімікатного забруднення навколишнього середовища), справжній гуманізм (у сенсі нового ренесансу культури).

Подолання глибинних кризових явищ в економіці об’єктивно по­в’язане з піднесенням новітньої функції держави, яка дедалі більше по­винна брати на себе обов’язки головного суб’єкта розв’язання гострих суспільних суперечностей, загроз у системі економічних відносин. Особ­ливо ця проблема загострилася у роки квазіринкових перетворень, коли одним з головних мотивів змін, що розпочалися, вважалося створення ринкової економіки шляхом відсторонення держави від регулюючих функцій в економіці, її роздержавлення і формування приватних недер­жавних інститутів практично в усіх сферах життя. Поступово у суспільну свідомість були впроваджені уявлення про виключну неефективність дер­жави та державної власності. А оскільки загальнонаціональні, загально­державні інтереси асоціювалися не із суспільством у цілому, не із суспіль­ними інтересами як такими, а безпосередньо з державною власністю, то будь-яке згадування про зміцнення механізму захисту державних інте­ресів стало сприйматися як реакційно-консервативний рух, спроба по­вернути країну до тоталітарного панування однієї форми власності і ко­лишнього державного устрою.

Є й інший бік існуючого упередження до усього, що пов’язане з ук­раїнською державою. Зміни після літа 1991 року показали, що поки що головними методами утворення сучасної власності є корупційно-бюрок- ратичний чи кримінальний метод використання коштів держави. Це спри­чинило підрив довіри суспільства до держави та її інституцій. На нелегі- тимність держави в очах суспільства періодудо 1991 року наклалася неле- гітимність зразка після 1991 року. Отже, проблема «більше держави — менше держави» є дуже болісною для суспільної свідомості нашої країни.

Об’єктивність національно-державних інтересів і їхня життєва важ­ливість для кожного громадянина дають підстави для постановки про­блеми про необхідність піднесення ефективності державного управління в умовах зростаючої тотальної нестабільності, її теоретичного і практич­ного вирішення. Досить сказати, що головним аргументом на користь такого підходу є досвід країн з ринковою економікою, де державні інте­реси, в значній мірі, інтегрують інтереси всього суспільства, є гарантом стабільного розвитку не державного апарату як такого, а всіх прошарків суспільства, усього населення. Тому негативний досвід нашого перехідного періоду не може стати визначальним моментом для вирішення завдань, розрахованих на стратегічну перспективу.

Якщо вилучити з обговорення будь-які форми диктаторських чи то­талітарних режимів, то історичний досвід показує, що приватний бізнес, підприємці і громадяни стають тим більше зацікавленими у зміцненні держави і захисті її інтересів, чим ефективнішою і стабільнішою стає еко­номіка країни, чим впевненіше держава створює оптимальні умови для реалізації приватних інтересів. У розвиненій ринковій економіці стало вже аксіомою мати в особі держави не тільки гаранта принципів вільного підприємництва, волі конкуренції і свободи особи в рамках національ­них кордонів, а й стійку опору на просторах світової економіки. Тим са­мим економічна складова державних інтересів набуває домінуючого зна­чення. Більш того, якщо будь-який приватний бізнес навіть у найбільш процвітаючій ринковій економіці не застрахований від банкрутства, то господарство країни у цілому не може дозволити собі таку розкіш. Тут мобілізуються всі необхідні ресурси і вживаються всі заходи, щоб еконо­мічна безпека держави була на такому рівні, який би відповідав як внут­рішньому, так і її міжнародному становищу.

 

« Содержание


 ...  9  ... 


по автору: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я

по названию: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я