Детінізація економіки у контексті трансформаційних процесів

У зв’язку з цим певний інтерес для України має досвід США. Станов­лення та розвиток північноамериканської держави проходили у винятко­вих історичних умовах, що сприяли досягненню найкращих результатів і в економіці, і в інших сферах. Тим часом на ранніх етапах свого існування федеральні сили США заявили про активний захист американських ви­робників. Так, перший міністр фінансів США А.Гамільтон у своїй широ­ковідомій доповіді Конгресу «Про заохочення мануфактур» у 1791 році прямо закликав виконати широкий комплекс заходів, спрямованих на державну підтримку молодої американської промисловості в її боротьбі за зовнішні ринки. Особливого заступництва уряду, на думку Гамільто- на, потребували підприємці, винахідники, дослідники, що працювали в прикладних галузях знання.

Протекціонізм винайшли не у США. Він з’явився дуже давно й у різних формах присутній і понині. Інша річ, як протекціонізм узгоджуєть­ся з міжнародними принципами вільної торгівлі. Намагаючись тримати руку на пульсі зовнішньої торгівлі і дотримуватися національних інте­ресів у цій сфері економічної діяльності, адміністрація США використо­вує цей важіль як надійний спосіб підтримки вигідного для країни рівня національної економічної безпеки.

Тим часом напередодні ХХІ століття особливу увагу у США звернули на наукову сферу, яка дедалі більше стає вирішальним фактором амери­канського лідерства у світовій економіці

. На думку американських екс­пертів, без відповідної підтримки держави економічна безпека країни може піддатися серйозним випробуванням у таких галузях, як обчислю­вальна техніка особливо високої потужності, біотехнологія і генна інже­нерія, нові види озброєнь тощо. У цілому збереження досягнутого рівня конкурентоздатності і досягнення нових рубежів на світовому ринку вва­жаються найважливішими складовими частинами політики усіх без ви­нятку американських урядів в останні роки. Експортна експансія розгля­дається у США як ключовий елемент вирішення внутрішніх соціальних проблем, зокрема збільшення кількості робочих місць. Підраховано, що 1 млрд дол. експорту забезпечує 22 тис. робочих місць. Тому агресивна зовнішньоекономічна політика стала однією з відмітних рис адміністрації

США. Включивши проблеми економічної безпеки у практичну політику свого уряду, президент уміло маневрує торговим і технологічним протек­ціонізмом, прагнучи не тільки «прикрити» виявлені іноземною конку­ренцією вузькі місця, а й якомога інтенсивніше залучати у США видатні мізки з будь-яких країн.

Багато прикладів з арсеналу реальної політики американського уря­ду в галузі національної економічної безпеки свідчать про те, що у США ні на мить не забувають про національні інтереси і всіма способами обсто­юють їх у різних сферах світових господарських зв’язків. Збереження економічної безпеки будується на гнучкій політиці, але на твердих прин­ципах національних пріоритетів.

Пріоритетну роль проблемам національної економічної безпеки на­дають і в Японії, в європейських державах, нових індустріальних країнах Південно-Східної Азії, Китаї та в колишніх республіках СРСР. Еко­номічні інтереси країн і засоби їх забезпечення поступово виходять на перший план у міжнародних відносинах. Не перебільшуючи роль націо­нальних інтересів у світовій економіці, усе-таки не можна не звернути увагу на те, що саме економічні фактори найчастіше у сучасних умовах визначають політику держав, їх поводження і взаємини. ХХІ століття ра­зом із зростаючими протиріччями й асиметрією соціально-економічних процесів, перерозподілом геополітичної, геоекономічної влади, тінізацією багатьох сфер суспільного життя на перші позиції щодо засобів виживан­ня в цих умовах висуває розвиток систем національної економічної без­пеки.

 2. Сутність національної економічної безпеки,її суб’єкти

 

« Содержание


 ...  11  ... 


по автору: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я

по названию: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я