Економіка праці

3)                           лідерство, орієнтоване на спільну участь, - характеризу­ється прагненням підвищити внесок підлеглих до спільної справи та уважним розглядом пропозицій;

4)                           лідерство, орієнтоване на результат, - включає в себе постановку стимулюючих цілей, очікування від підлеглих виконання роботи на найвищому рівні і демонстрацію впевненості в тому, що підлеглі досягнуть цілей.

Теорії взаємодії лідера і підлеглих. Підлеглі багато в чому впли­вають на те, як поводяться лідери. Крім того, цей вплив змінюється від підлеглого до підлеглого, оскільки лідери більше взаємодіють з підлег­лими індивідуально, ніж на колективній (груповій) основі. Ці перед­умови мають бути взяті до уваги при підході до лідерства як форми соціаль­ного обміну, за якого кожна зі сторін отримує певну вигоду. Лідер до­помагає підлеглим отримати бажані винагороди, скеровуючи їх до мети, до якої прагне організація. Підлеглі, виконуючи роботу належним чи­ном, виставляють лідера у вигідному світлі і допомагають йому набути статусу і привілеїв, пов'язаних з владою, впливом і престижем. Схема лідерства, яка приділяє особливу увагу взаємодії лідерів і підлеглих, називається моделлю вертикального двостороннього зв^,язку. Одне з положень цієї моделі зводиться до того, що лідери намагаються розбити підлеглих на дві групи: групу кадрових працівників, або внутрішню, і групу найманих працівників, або зовнішню. До кожної групи форму­ється особливе ставлення. Дослідження виявили, що належність до внут­рішньої групи пов'язана з більш високими оцінками за виконану роботу, більш високими фактичними трудовими показниками, підвищеною задоволеністю діями начальника і меншим бажанням звільнитися.

З часом модель вертикального двостороннього зв'язку еволю­ціонувала у модель обміну між лідером і членами групи. Основна

159

ідея тут полягає в тому, що ефективне лідерство має місце тоді, коли лідери і підлеглі здатні встановити між собою повноцінні стосунки (партнерство) і тим самим мати змогу користуватися багатьма перева­гами, які ці стосунки надають.

Новітні підходи до вивчення лідерства. Китайський філософ Лао Цзи писав: "Лідер діє найкращим чином тоді, коли люди ледве усвідомлюють, що він існує". У теперішній час деякі фахівці з питань лідерства пов'язують успіх лідерства зі здатністю виховати послідов­ників, які фактично не потребують лідера. Ця ідея ознаменувала собою помітний відхід від магістральної теорії лідерства.

Модель множинних зв^,язків Юкла передбачає, що ефектив­ність групи залежить від шести елементів:

1)                          рівня зусиль, відданості і відповідальності, що проявляються підлеглими при виконанні завдання;

2)                          ступеня розуміння підлеглими того, що їм належить зробити, і володіння навиками для здійснення цього;

3)                          використання ефективних прийомів роботи і відповідної ор­ганізації праці;

4)                          готовність членів групи до співробітництва і колективної праці;

5)                          ресурсів і підтримки, наявних у розпорядженні групи;

6)                          ступеня узгодженості зусиль групи з діями інших підрозділів.

Завдання лідера - з' ясувати, які з перерахованих елементів

найбільш важливі для конкретної групи і чи наявні вони у достатній кількості, а потім допомогти групі заповнити існуючі прогалини.

 

« Содержание

» следующая страница »
1  ... 93 94 95 96 97 9899 100 101 102 103  ... 156