Економіка праці

и н

_іч _м^і

т р

а

о

д н

н о к

а т с

и

 

й
и	т
н	р
ь	а
ч	д
іа	н
ці	а т
о	с
и

А-

и и -

ФУНКЦІОНАЛЬНА ПОВЕДІНКА -

конкретна форма реалізації професійної активності, зумовлена технологічним алгоритмом робочого місця

 

Організаційно-управлінський стандарт

Рис. 5.5 - Зміст та обумовленість функціональної поведінки

Мотивами і визначниками економічної поведінки є економіка, культура й мислення людини. Регуляторами економічної поведінки людини є суспільні й економічні норми, які задаються її переконаннями, ідеалами та цінностями і зумовлюються реальними економічними від­носинами.

Орієнтація на результат завжди прямо чи опосередковано співвідноситься з кількістю і якістю затрат людських ресурсів. Процес праці як процес використання індивідуальних ресурсів (енергетичних, інтелектуальних, вольових) передбачає також наявність певної форми компенсації (грошової, натуральної, соціальної). Застосовуючи свої професійні здібності, індивід звичайно орієнтується на оптимальний баланс між витратами і їх компенсаціями, на баланс між найважливі­шими потребами і способами їх задоволення. Стандартні форми та алгоритми поведінки спрямовані на підтримку стійких зв'язків обміну й рівноваги із соціально-виробничим середовищем.

На індивідуальному рівні даний тип поведінки представлений

66

адаптивними формами компенсації витрат. Саме очікування майбут­ньої компенсації є однією з передумов заглиблення людини у процес праці, воно формує мотивацію праці і зацікавленість у ній. Дослідження показують, що до певної межі чим більша компенсація і сильніше очі­кування (віра в її можливість), тим повніше використання у праці і трудова віддача.

Адміністративна поведінка. У загальному вигляді регулю­вання адміністративної поведінки означає формування позитивної мо­тивації членів організації на основі виявлення функціональних і бажа­них видів поведінки, на основі її ефективного підкріплення. Регулю­вання адміністративної поведінки означає спробу забезпечити більшу ясність і наочність стосовно того, наскільки мета і вчинки індивідів відповідають цілям організації. Реалізація суб'єктами тих чи інших форм функціональної активності залежить від їхнього статусу, автори­тету, рангу, влади, ресурсів, ступеня ідентифікації з цілями організації.

Стратифікаційна поведінка забезпечує досягнення профе­сійних, кваліфікаційних і адміністративних статусів. Вона характери­зується:

-                           такими цілями, як престижні статуси й різноманітні зразки соціально-професійних досягнень;

-                           відповідними цілям засобами й методами.

67

Вона реалізується в межах офіційних чи неофіційних каналів соціальної мобільності. Типовою формою стратифікаційної поведінки є професійна кар'єра - свідомо визначений працівником шлях профе­сійного чи посадового просування, в результаті реалізації якого з' яв­ляється бажаний статус (рис. 5.6).

 

« Содержание

» следующая страница »
1  ... 36 37 38 39 40 4142 43 44 45 46  ... 156