ТА ІНДИКАТОРИ
ПОВЕДІНКОВОЇ АКТИВНОСТІ
■ Поняття і сутнісні характеристики трудової поведінки
■ Типологія трудової поведінки
■ Потреби та їх роль у формуванні поведінки
■ Базові установки та індикатори поведінкової активності
Основні терміни теми: адаптаційно-пристосовницька, адміністративна, деструктивна, економічна, інноваційна, конвенційна, конформна поведінка, потреба, стратифікаційна, трудова, функціональна, характерологічна, церемоніально-субординаційна, цільова поведінка.
5.1. Поняття і сутнісні характеристики трудової поведінки
Трудова поведінка - це свідомо регульований комплекс вчинків, дій людини, пов'язаних з поєднанням професійних можливостей та інтересів з діяльністю виробничої організації, виробничого процесу. Це процес самоналаштування, саморегуляції, що забезпечує певний рівень особистісної ідентифікації.
Не слід ототожнювати трудову поведінку з поняттям "виробнича поведінка", оскільки в цьому випадку не враховуються особис- тісні характеристики працівників (соціально-психологічні, психофізіологічні тощо), що виступають важливими факторами їхнього трудового потенціалу. Тобто сутність трудової поведінки працівника полягає не тільки у створенні суспільно необхідного продукту, а й у відтворенні фізичних і духовних сил працівника, розширенні його знань, розвитку навичок, умінь, здібностей до саморегуляції та творчості.
Слід також розрізняти поняття "трудова поведінка" і "трудова діяльність". Трудова діяльність - це чітко визначені за змістом, часом і простором цілеспрямовані операції та функції, здійснювані працівниками у конкретній трудовій організації. Трудову діяльність розуміють як своєрідний "функціональний алгоритм" виробництва, будь-якої іншої діяльності, що за певних організаційно-технологічних і соціально- економічних умов приводить до одержання конкретного результату. Природно, що реалізація відповідних операцій і функцій може відбуватися по-різному, залежно від суб'єктів трудової діяльності, комплексу
61
належних їм якостей (кваліфікація, активність, мотивація до праці та ін.). Саме подібна специфіка реалізації пов'язує трудову діяльність із трудовою поведінкою.
Трудову поведінку працівника, з одного боку, нормативно задано умовами виробничої ситуації, а з іншого - вона є досить вільною і залежить від індивіда, який може робити вибір із багатьох альтернатив. Міра відповідності цих двох аспектів свідчить про ступінь зацікавленості працівника в узгодженні своїх дій з цілями організації (рис. 5.1).
Рис. 5.1 - Нормативна заданість і відносна самостійність трудової поведінки |
У такому контексті трудова поведінка - це комплекс цілеспрямованих індивідуальних і групових дій, що визначають спрямованість та інтенсивність реалізації людського фактора у процесі трудової діяльності.
Трудова поведінка - це вчинки та дії працівника, які спостерігаються ззовні, виконавська сторона трудової діяльності. Проте, якщо трудова діяльність зумовлена виробничими засобами та методами і, як правило, мало залежить від власного бажання працівника, то трудова поведінка - відносно самостійна. А це означає, що відповідність між інтересами, професійними можливостями працівника і системою об'єктивних організаційних умов може бути забезпечена за допомогою його власних дій і вчинків (мається на увазі ставлення працівника до своїх трудових функцій як до засобів забезпечення реалізації особистих інтересів).
» следующая страница »
1 ... 33 34 35 36 37 3839 40 41 42 43 ... 156