Економіка праці

4. Стереотип "етична людина". В його основі лежить принцип під­порядкування людини вимогам професіональної, ділової та управлінської етики. Етичні вимоги формуються на базі договорів, угод, спеціально роз­роблених кодексів, хартій, декларацій, а також в результаті існуючих пра­вил поведінки в організації, де співробітники оцінюють один одного (акти поведінки і риси особистості) відповідно до своїх уявлень про мораль. Загалом люди в організації оцінюють один одного, виходячи зі своєї ви­хованості. Розбіжності у таких оцінках можуть призводити до конфліктів.

4.6. Змістовне наповнення сегментів організаційної поведінки

Розглянуті стереотипи, поєднуючись у свідомості та поведінці персоналу, створюють чотири сегменти організаційної поведінки (рис. 4.11), які і визначають стан людини працюючої: ригористичний (підпоряд­кування службовим обов'язкам); автономний (свобода організаційного маневру); мобілізаційний (психологічна готовність до роботи); пре- синговий (підпорядкування робочим операціям у часі й просторі).

Ригористичний

Автономний

сегмент

сегмент

Пресинговий

Мобілізаційний

сегмент

сегмент

"Етична людина"

"Технологічна людина"

"Психологічна людина"

"Економічна людина"

Рис. 4.11 - Сегменти організаційної поведінки

57

Ригористичний сегмент формує виконавчий тип поведінки, не­обхідний передусім для бухгалтерських служб і служб безпеки. Посту- паючи на роботу, людина потрапляє у систему заборонних і зо­бов'язуючих норм. Це формує певний тип конфіденційної поведінки, що закріплюється документально у спеціальній угоді роботодавців. З документа випливають певні правила поведінки, тобто чіткі режимні вимоги. Конфіденційна поведінка передбачає, по-перше, точне дотри­мання норм безпеки, по-друге, процес навчання на конкретних ситуа­ціях щодо захисту комерційної таємниці, по-третє, перевірку співробіт­ників "на надійність", по-четверте, обмеження у способі життя.

Принципово інший тип відповідальності формується в автоном­ному сегменті. Для нього характерна свобода маневру працівників, можливість вибору тієї чи іншої лінії поведінки. Однак у даному випадку працівникам доводиться брати на себе відповідальність. Моральний зміст цього типу поведінки проявляється в тому, що працівник відпо­відає за свою поведінку перед колегами, з якими він виконує спільну роботу. Автономна поведінка працівників проявляється в трьох показ­никах: метод, тобто вони самі обирають, який метод їм застосувати; часовий темп (швидше чи повільніше працювати) і часовий ритм (по­слідовність поопераційних процесів або їх сполучення), тобто вони самостійно регулюють процес роботи, щоб виконати її у певні терміни; критерії оцінки роботи, тобто вони самі зважують свої можливості, оцінюючи їх відповідно до завдань. Така поведінка характерна, наприк­лад, для робочих бригад з відрядно-почасовою оплатою праці, іннова­ційних проблемно-цільових груп, підрозділів маркетингу, які працю­ють на випередження, служб збуту продукції та надання послуг, де результати оцінюються за продажами. У даному сегменті розвинута система делегування повноважень, де і формується ініціативний тип працівника. Це яскраво простежується в роботі тих співробітників, які шукають і застосовують нові методи роботи, особливо з клієнтами. Їм притаманні, як правило, почуття власної гідності, розуміння своєї зна­чимості для організації та очікування визнання від керівництва і колег. Саме в автономному сегменті виникають усі новації в організації.

 

« Содержание


 ...  35  ... 


по автору: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я

по названию: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я