Економіка праці

Люди намагаються дотримуватися послідовності в узгодженості цих трьох позицій. Проте інколи зовнішні обставини призводять до конфліктів (когнітивний дисонанс). Наприклад, особа пообіцяла собі ніколи не працювати на велику корпорацію, а прагнула розпочати власну справу. На жаль, певні фінансові проблеми змусили її відмовитись від

53

цих намірів і влаштуватися на роботу у велику компанію. Отже, вини­кає невідповідність - емоційна і пізнавальна компоненти сприйняття суперечать уявній компоненті (поведінці індивіда). Для пом'якшення дисбалансу особи, потрапивши у подібну ситуацію, переконують себе, що це тимчасово і зміниться у найближчому майбутньому. Вони також можуть змінити свої переконання і вирішити, що працювати у корпо­рації набагато приємніше, ніж вони вважали до цього.

Важливим елементом позиції є індивідуальне сприйняття об'єкта, стосовно якого формується позиція. Сприйняття - це сукупність процесів, завдяки яким особа усвідомлює й інтерпретує інформацію про середовище. Головними процесами сприйняття є вибіркове сприй­няття і формування стереотипів (рис. 4.9).

Рис. 4.9 - Зміст та головні процеси сприйняття

Вибіркове сприйняття полягає в ігноруванні інформації, яка є для особи незручною чи суперечить її переконанням. З одного боку, вибіркове сприйняття має переваги, оскільки дає змогу проігнорувати несуттєву інформацію. Звичайно, це справджується лише у тому випадку, коли головне сприйняття є правильним. Якщо ж унаслідок вибіркового сприйняття проігнорована важлива інформація, то воно завдає шкоди.

Формування стереотипів - це процес категоризації та "на­вішування ярликів" на людей на підставі певної позиції. Загальними ознаками, за якими найчастіше формуються стереотипи, є раса і стать. Звичайно, ці стереотипи неточні і можуть бути шкідливими. Наприклад, у менеджера сформовані стереотипи стосовно того, що жінки можуть виконувати лише прості завдання, складніші ж під силу тільки чолові­кам. Якщо такий менеджер найматиме людей на роботу, то це, по- перше, може позбавити організацію цінного талановитого працівника, по-друге, зумовить порушення законодавства і, по-третє, не відповіда­тиме етичним нормам.

З іншого боку, деякі стереотипи можуть бути корисними й ефек-

54

тивними. Припустимо, що менеджер вважає комунікативні здібності важливими для певної роботи, а випускники класів риторики мають особливі таланти у цій сфері. Тому, проводячи інтерв'ю з претендентами на робоче місце, цей менеджер звертає особливу увагу на риторичні здібності претендента. З огляду на те, що комунікативні здібності впли­вають на діяльність організації, а спеціалізація у сфері розмовних кому­нікацій потребує таких здібностей, такі стереотипи можуть бути корисними.

Сприйняття також тісно пов'язане з процесом, який називають обґрунтуванням - механізмом, за допомогою якого спостерігають за по­ведінкою і з'ясовують її причини. Досліджувати можна власну поведінку, а також поведінку інших людей. Наприклад, одного дня певна особа усві­домила, що вона працює менше часу, ніж звичайно, менше говорить про роботу і частіше хворіє. Вона може вирішити, що втомилась від цієї ро­боти, тому її потрібно змінити. Отже, особа спостерігала за власною поведінкою, визначила її причини і зробила обґрунтований висновок.

Більш поширеним є пошук причин поведінки інших людей. Наприклад, якщо менеджер організації, де працювала особа, помітив зміни в її поведінці, він зміг би дійти такого ж висновку. З іншого боку, він міг вирішити, що ця особа серйозно хвора внаслідок перевантаженості роботою або ж часто зазнавала стресів, що в неї сімейні проблеми тощо.

Базовими умовами, на підставі яких формують обґрунтування, є консенсус - ступінь, до якого люди в однакових ситуаціях поводяться однаково, послідовність - ступінь, до якого та сама людина поводиться однаково завжди і визначеність - ступінь, до якого одна людина пово­диться однаково в різних ситуаціях (рис. 4.10).

 

« Содержание

» следующая страница »
1  ... 28 29 30 31 32 3334 35 36 37 38  ... 156