відновлення поверхонь тертя

N. Н

Рис. 1. Залежність середнього діаметра плям зносу нижніх кульок від прикладеного навантаження для різних відновлювальних сумішей: 1 — моторна олива М-10Г_2К (базове середовище); 2 — базове середовище + РиМЕТ; 3 — базове середовище + Ремол-2; 4 — базове середовище + ХАДО;

5 — базове середовище + Oil Additive MoS₂; 6 — базове середовище + Energy Release (ER); 7 — базове середовище + ТВС

У четвертому розділі наведені результати виконаних досліджень три- ботехнічних характеристик захисного зносостійкого покриття.

До складу ТВС входять метакаолін і декакаолін, що складаються з тве­рдих абразивних мікрочастинок. В якості робочої гіпотези прийнято механізм поведінки твердих абразивних частинок між поверхнями тертя, запропонова­ний У. Ікрамовим. Тверда мікрочастинка, що знаходиться між двома поверх­нями тертя, буде контактувати радіусом більшої величини з рухомою повер­хнею тертя і буде занурюватись гранню з меншим радіусом в нерухому пове­рхню тертя.

Такий механізм поведінки твердої абразивної частинки дозволяє зро­бити наступний висновок - ефективним застосування триботехнічної віднов- лювальної суміші буде в тих трибосистемах, де нерухомий трибоелемент ви­готовлено з матеріалу, твердість якого менша твердості частинок суміші. І навпаки, якщо трибосистема в якості нерухомого елементу має матеріал, тве­рдість якого більше або дорівнює твердості частинок суміші, ефективність використання триботехнічної відновлювальної суміші буде незначною або ж зовсім відсутньою.

Для триботехнічних випробувань тверді трибоелементи виготовляли з сталі 45 (52 НЯЄ), м'які - з бронзи Бр.АЖ 9-4 (95 НВ). В якості мастильного середовища використовували моторну оливу М-10Г_2К (як базову оливу) та моторну оливу М-10Г_2К з додаванням триботехнічної відновлювальної суміші (базова олива + ТВС). Дослідження проводили на машині тертя за схемою „кільце-кільце", з коефіцієнтом взаємного перекриття К_вз = 0,5 . Шорсткість поверхні в усіх експериментах складала К_а = 0,2 - 0,3 мкм. У процесі тертя, за допомогою сигналів акустичної емісії, реєстрували інтенсивність зношу­вання.

Як видно з рис. 2.а, сила тертя в трибосистемі з оливою, яка містить ТВС, має більшу величину та коливання відносно трибосистеми з оливою без ТВС. Це пояснюється тим, що частинки ТВС шаржуються в нерухому м'яку поверхню бронзи. Після завершення процесу шаржування та початку форму­вання зносостійкої плівки сила тертя зменшується і відповідає величині сили тертя на базовій оливі. При цьому амплітуда акустичного сигналу (рис.2.б), яка характеризує швидкість зносу при роботі на базовій оливі і оливі з трибо- технічною відновлюючою сумішшю, різко відрізняється. Після формування зносостійких шарів на поверхнях тертя амплітуда сигналу акустичної емісії зменшується майже втричі, що відповідає зменшенню швидкості зносу. По­зитивний ефект отриманий і на зворотній трибосистемі за геометрією (рис. 3). Швидкість зносу зменшується майже в шість раз. Це пояснюється тим, що в даній трибосистемі нерухомий трибоелемент виготовлений з м' якого матеріалу, тобто, як і в прямій трибосистемі. Тому можна припусти­ти, що процес шаржування і процес протікання хімічних реакцій на поверх­нях тертя проходить за тим же механізмом, що і в прямій трибосистемі, тіль­ки з тією різницею, що процес приробки закінчується за 15...20 хвилин, тоб­

то швидше. Пояснюється це тим, що рухомий твердий трибоелемент має ме­ншу площу тертя, а отже і більш ефективно зміцнює м'яку поверхню.

 

Результати випробування зворотної трибосистеми за матеріалами представлені на рис. 4. Ефективність використання триботехнічної відновлю­вальної суміші значно гірша. Такий самий результат отримано і для зворотної трибосистеми одночасно за матеріалами і геометрією (рис. 5).

 

« Содержание

» следующая страница »
1 2 3 4 5 6 78 9 10 11 12  ... 17