відновлення поверхонь тертя

Для побудови реологічної моделі, що дозволила пояснити беззносні властивості захисного шару, проводилися дослідження дисипації механічної енергії на триборелаксаторі за методом крутильного маятника та металофізи- чні дослідження на мікроскопі-мікроаналізаторі РЕММА-106И з використан­ням системи рентгенівського аналізу „ЭДАР".

Наукова новизна отриманих результатів.

1. Обґрунтовано структурні складові триботехнічної відновлювальної суміші і шляхом розв'язування оптимізаційної задачі визначено її оптималь­ний склад, який включає дві основні складові, перша з яких активізує повер­хні тертя для трибохімічних реакцій, а друга виступає в ролі каталізатора цих реакцій.

2.                            На основі встановлених закономірностей формування зносостій­ких шарів за допомогою триботехнічної відновлювальної суміші показано, що ефективне їх утворення відбувається в прямих та зворотних за геометрією трибосистемах. Встановлено, що в процесі роботи трибосистем між поверх­нями тертя відбувається шаржування твердих складових триботехнічної від­новлювальної суміші в нерухомий м'який трибоелемент, що є фундаментом для утворення захисного зносостійкого покриття.

3.                            Встановлено зміни дисипативних властивостей зносостійких ша­рів протягом всього строку їх функціонування. Виявлено механізм старіння зносостійких шарів.

4.                            Встановлено, що на першому етапі роботи трибосистем утворене зносостійке покриття має структуру золя, яка при подальшій експлуатації за рахунок процесу окислення переходить у структуру геля. Запропоновано ре­ологічну модель структурних перетворень захисного зносостійкого покриття.

Практичне значення отриманих результатів.

1. Визначено оптимальний склад триботехнічної регенеруючої сумі­ші на основі каоліну для безрозбірного відновлення поверхонь тертя трибо­систем.

2. Новий ревіталізант застосовано в двигунах внутрішнього згоряння та трансмісіях транспортних засобів, що дозволяє збільшити міжремонтний період в 1,5-2 рази та дає значний економічний ефект внаслідок виключення одного-двох капітальних ремонтів.

Особистий внесок здобувача. Основні результати дисертаційної ро­боти отримані здобувачем особисто. У наукових працях, які виконані у спів­авторстві, особистий внесок наступний: теоретично обґрунтовано і експери­ментально доведено можливість використання нового ревіталізанту для від­новлення поверхонь тертя трибосистем [1, 2]; одержано аналітичні залежнос­ті для визначення оптимальних параметрів триботехнічної відновлювальної суміші [3, 4]; експериментально досліджено властивості захисного зносостій­кого покриття, нанесеного на поверхні тертя різних трибосистем з визначен­ням триботехнічних характеристик цих поверхонь [5]; проведено реологічні та металографічні дослідження захисного зносостійкого покриття; розробле­но реологічну модель захисного покриття [6, 7].

Апробація результатів роботи. Результати роботи доповідалися на науково-технічних конференціях викладачів, аспірантів та співробітників Хмельницького національного університету (2004-2008 р.р.); Четвертій між­народній науково-практичній конференції "Проблеми технічного сервісу сільськогосподарської техніки", м. Харків, 9-10 листопада 2005 р.; Третій науковій конференції Харківського університету повітряних сил імені Івана Кожедуба, м. Харків, 28-29 березня 2007 р.; Восьмому міжнародному симпо­зіумі українських інженерв-механіків у Львові, м. Львів, 23-25 травня, 2007 р.; Ольвійському форумі 2007: Стратегії України в геополітичному про­сторі, м. Ялта, 6-9 червня 2007 р.; Ольвійському форумі 2008: Стратегії Укра­їни в геополітичному просторі, м. Ялта, 5-8 червня 2008 р.

 

« Содержание


3  ... 


по автору: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я

по названию: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я