Для побудови реологічної моделі, що дозволила пояснити беззносні властивості захисного шару, проводилися дослідження дисипації механічної енергії на триборелаксаторі за методом крутильного маятника та металофізи- чні дослідження на мікроскопі-мікроаналізаторі РЕММА-106И з використанням системи рентгенівського аналізу „ЭДАР".
Наукова новизна отриманих результатів.
1. Обґрунтовано структурні складові триботехнічної відновлювальної суміші і шляхом розв'язування оптимізаційної задачі визначено її оптимальний склад, який включає дві основні складові, перша з яких активізує поверхні тертя для трибохімічних реакцій, а друга виступає в ролі каталізатора цих реакцій.
2. На основі встановлених закономірностей формування зносостійких шарів за допомогою триботехнічної відновлювальної суміші показано, що ефективне їх утворення відбувається в прямих та зворотних за геометрією трибосистемах. Встановлено, що в процесі роботи трибосистем між поверхнями тертя відбувається шаржування твердих складових триботехнічної відновлювальної суміші в нерухомий м'який трибоелемент, що є фундаментом для утворення захисного зносостійкого покриття.
3. Встановлено зміни дисипативних властивостей зносостійких шарів протягом всього строку їх функціонування. Виявлено механізм старіння зносостійких шарів.
4. Встановлено, що на першому етапі роботи трибосистем утворене зносостійке покриття має структуру золя, яка при подальшій експлуатації за рахунок процесу окислення переходить у структуру геля. Запропоновано реологічну модель структурних перетворень захисного зносостійкого покриття.
Практичне значення отриманих результатів.
1. Визначено оптимальний склад триботехнічної регенеруючої суміші на основі каоліну для безрозбірного відновлення поверхонь тертя трибосистем.
2. Новий ревіталізант застосовано в двигунах внутрішнього згоряння та трансмісіях транспортних засобів, що дозволяє збільшити міжремонтний період в 1,5-2 рази та дає значний економічний ефект внаслідок виключення одного-двох капітальних ремонтів.
Особистий внесок здобувача. Основні результати дисертаційної роботи отримані здобувачем особисто. У наукових працях, які виконані у співавторстві, особистий внесок наступний: теоретично обґрунтовано і експериментально доведено можливість використання нового ревіталізанту для відновлення поверхонь тертя трибосистем [1, 2]; одержано аналітичні залежності для визначення оптимальних параметрів триботехнічної відновлювальної суміші [3, 4]; експериментально досліджено властивості захисного зносостійкого покриття, нанесеного на поверхні тертя різних трибосистем з визначенням триботехнічних характеристик цих поверхонь [5]; проведено реологічні та металографічні дослідження захисного зносостійкого покриття; розроблено реологічну модель захисного покриття [6, 7].
Апробація результатів роботи. Результати роботи доповідалися на науково-технічних конференціях викладачів, аспірантів та співробітників Хмельницького національного університету (2004-2008 р.р.); Четвертій міжнародній науково-практичній конференції "Проблеми технічного сервісу сільськогосподарської техніки", м. Харків, 9-10 листопада 2005 р.; Третій науковій конференції Харківського університету повітряних сил імені Івана Кожедуба, м. Харків, 28-29 березня 2007 р.; Восьмому міжнародному симпозіумі українських інженерв-механіків у Львові, м. Львів, 23-25 травня, 2007 р.; Ольвійському форумі 2007: Стратегії України в геополітичному просторі, м. Ялта, 6-9 червня 2007 р.; Ольвійському форумі 2008: Стратегії України в геополітичному просторі, м. Ялта, 5-8 червня 2008 р.
» следующая страница »
1 2 34 5 6 7 8 9 10 11 12 ... 17