відновлення поверхонь тертя

Пояснюється це тим, що в таких трибосистемах нерухомий елемент виконано з твердого матеріалу, а рухомий з м'якого. Крім того, у зворотній трибосистемі за матеріалами і геометрією одночасно рухомий м'який еле­мент меншої площі. Згідно робочої гіпотези тверда частинка триботехнічної відновлювальної суміші гострим кінцем орієнтується до нерухомої поверхні і гальмується. В даних трибосистемах це будуть тверді поверхні. Шаржування в тверду поверхню ускладнене, і тверда частинка триботехнічної відновлю­вальної суміші перекочується між поверхнями тертя. Зносостійке покриття утворюється довше і за зносостійкістю поступається прямій та зворотній три- босистемі за геометрією.

а

б

Рис 2. Залежність зміни параметрів прямої трибосистеми від часу: а — залежність зміни сили тертя в часі; б — залежність зміни амплітуди акустичного сигналу в часі; 1 — базова олива М-10Г; 2 - базова олива М-10Гк + ТВС.

Аналогічні дослідження регенерації поверхонь тертя проводили на трибосистемах, поверхні яких містять наплавлений шар зносостійкого по­криття і які виготовлені з інших матеріалів. Для матеріалу твердих поверхонь

використовували гальванічне хромове покриття на сталевому зразку, для м'яких зразків - сірий модифікований чавун СЧМ (280 НВ). В порівнянні з трибосистемою, в якій використовувались більш м'які матеріали (рис. 2-5), час приробки збільшився, що видно із трибологічних характеристик матеріа­лів. Також для цієї трибосистеми збільшилась сила тертя. Але на відміну від трибосистеми сталь 45 - Бр. Аж 9-4 для названих вище твердіших матеріалів при використанні триботехнічної відновлювальної суміші сила тертя зміню­ється на більшу величину.

 

 

Після формування зносостійких шарів на поверхнях тертя спостеріга­ється характерне для прямої трибосистеми зменшення амплітуди (майже втричі), що відповідає зменшенню швидкості зносу. Пояснення такого явища описано вище.

Експериментальним шляхом було визначено "строк життя" утвореного зносостійкого покриття на поверхні тертя. Як базу для досліджень обрано конструкцію прямої та зворотної за геометрією трибосистеми, які показали найкращі результати при застосуванні триботехнічної відновлювальної сумі­ші. Трибосистему припрацьовували на базовій оливі М-10Г. Після завер­шення припрацювання машину тертя вимикали, трибосистему розбирали,

зливали оливу та знежирювали поверхні тертя. Після знежирення трибосис- тему встановлювали на машину тертя і випробовували при тій самій швидко­сті ковзання і при тому ж навантаженні.

Результати експерименту для прямої та зворотної трибосистеми за геометрією виявились ідентичними і представлені на рис. 6. Після знезжирю- вання починається швидкий і стрибкоподібний ріст сили тертя і швидкості зношування, тобто трибосистема на протязі 2 хвилин виходить на задир.

 

175

 

а                                                                                  б

Рис. 6. Залежність зміни параметрів трибосистем в часі при дослідженнях „строку життя" зносостійкої плівки: а — залежність зміни сили тертя від часу; б — залежність зміни амплітуди акустичного сигналу в часі; 1 — базова олива М-10Г; 2 — базова олива М-10Г + ТВС

Кращий результат показали трибосистеми при роботі на базовій оливі з додаванням триботехнічної відновлювальної суміші. Трибосистема стійко працювала протягом 60 хвилин, потім спостерігалось швидке зростання сили тертя і швидкості зношування. З аналізу представлених залежностей (рис. 6) можна зробити висновок, що сформоване на поверхнях тертя зносостійке покриття довгий час може забезпечувати роботу трибосистем при відсутності мастильного середовища.

 

« Содержание


 ...  8  ... 


по автору: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я

по названию: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я