Малий відсоток вмісту каолінів і великий вміст міді, на нашу думку, пояснюється малою товщиною зносостійкого покриття. Оскільки вона рівна 5.7 мкм, то рентгенівські промені, зміна спектру яких фіксувалася при хімічному аналізі поверхні тертя, пройшли через малу товщину зносостійкого шару.
Відсоток вмісту кисню поверхні тертя, який в чотири рази більший ніж на „свіже" сформованому покритті, підтверджує протікання процесу окислення. Алюміній і кремній, які добре взаємодіють з киснем, будуть швидко окислюватись, утворюючи з'єднання АЬ203 і БїО 2, що буде забезпечуватиме утворення на поверхні тертя зносостійкого шару. Наявність натрію і літію забезпечуватиме утворення металевих мил. Такими трибохімічними реакціями можна забезпечити покращення триботехнічних властивостей трибосис- тем, які пройшли регенерацію внаслідок використання ТВС.
Розглянута реологічна модель захисних зносостійких шарів. Модель містить дві складові, які описують свіже покриття і покриття, яке пройшло процес старіння. Реологічні формули моделі золя (2) та геля (3) наступні:
де N - тіло Ньютона; Ь - тіло Лесерсіча; 3 - тіло Джефріса; К - тіло Кельвіна; М - тіло Максвела.
Структуру зносостійкого покриття у вигляді золя можна представити як дисперсну фазу, де пружні тверді частинки знаходяться у в'язкому непру- жному середовищі. Коли дисперсне середовище зі зрівноваженими частинками безупинно деформується (тече), то напруження, що виникають, через в'язке середовище передаються твердим частинкам, що деформуються пружно. Коли течія в'язкого середовища припиняється, зникають і пружні напруження у твердих частинках. Цей процес внаслідок в'язкого опору середовища відбувається в часі й характеризується часом релаксації ТКЕЬ :
для золя Т'ЕЬ = , (4)
и
для геля Т"ШЬ = ^т. (5)
и
Внаслідок наявності в'язкості середовище має запізнілу пружну реакцію, що характеризується часом запізнення (післядії) ТПІСЛ :
п
для з°ля тПісл , (6)
и
для геля тПісл =^. (7)
2 • и
Дослідження показали, що протягом „старіння" відбувається збільшення логарифмічного декременту затухання. Це дозволило висунути гіпотезу про перехід структури золя у структуру геля.
Відповідно до моделі гель має в 2 рази менший час релаксації пружних напружень та в 2 рази менший час післядії (запізнення). Отже, дисипативні властивості структури геля будуть вищі, ніж у структури золя, що підтверджено експериментально.
ВИСНОВКИ
|
Ь = N - К , 3 = N | М , |
|
(2) (3) |
В дисертаційній роботі наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукового завдання з визначення оптимального складу та особливостей використання триботехнічної відновлювальної суміші на різних конструкціях трибо систем. Досліджено триботехнічні характеристики покриттів, які
» следующая страница »
1 ... 7 8 9 10 11 1213 14 15 16 17