відновлення поверхонь тертя

іС

 

 

 

 

 

 

 

 

2

С 4

С 6 Час

С 8 , хв

С 1

------ т

С 12С

 

б

Рис. 10. Залежність зміни параметрів

прямої трибосистеми в часі: а — залежність зміни сили тертя в часі; б — залежність зміни амплітуди акустичного сигналу в часі; 1 — базова олива М-10Г; 2 — „свіже" покриття; 3 — покриття після 3 місяців „старіння"; 4 — покриття через рік „старіння".

Зворотня трибосистема за геометрією

 

 

 

 

 

ҐЖ ^

4

 

 

 

 

^ —...... -

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

\

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Інтенсивне коливання сили тертя і швидкості зношування засвідчує, що окислене покриття стало крихким, розтріскується і зривається з поверхні тертя. Оскільки в мастильному середовищі (моторній оливі М-10Г) міс­титься ТВС, то починається процес формування нового свіжого покриття за механізмом, який викладено вище. В результаті шаржування в поверхню тер­тя твердої складової ТВС і наступних трибохімічних реакцій через 80 хвилин для прямої трибосистеми і 50 хвилин для зворотної трибосистеми за геомет-

рією відбувається формування нового - „свіжого" покриття.

Проведені дослідження дозволили зробити важливий практичний ви­сновок: найбільш ефективною експлуатація трибосистем, які пройшли реге­нерацію за допомогою ТВС, буде від моменту утворення структури золя (свіже сформоване покриття) до повного окислення (коли структура геля пе­реходить в тверду кристалічну речовину).

За допомогою мікроструктурного аналізу підтверджено структурні пе­ретворення зносостійкого шару. Доведено шаржування твердих частинок ТВС в м'яку поверхню тертя.

Вимірювання мікротвердості виконувалось при навантаженні від 0,2 до 0,3 Н, оскільки при цих навантаження виконується вимога ГОСТ 9450-76 про співвідношення між товщиною шару та глибиною відбитка.

Вимірювання мікротвердості сформованих зносостійких покриттів на бронзовому зразку дозволили встановити наступне:

-                       мікротвердість вихідної бронзової поверхні до початку випробувань, тобто без зносостійкого покриття, складала Н20 = 1100... 1200 МПа;

-                       мікротвердість зносостійких покриттів, які сформовані в процесі тер­тя в середовищі ТВС на бронзовій поверхні, складала Н20 = 600... 900 МПа;

-                       товщина покриття становила 5.. .7 мкм.

Хімічний аналіз свіжого покриття показав, що на поверхні тертя при­сутні такі хімічні елементи: АІ = 13,8%; Бї = 14,2%; Си = 57,2%; 02 = 4%; Ьї = 4,2%; Иа = 4,0%; Иг = 2% . Хімічний аналіз „старого" зносостійкого покриття дає дещо відмінний від попереднього склад хімічних елементів: АІ = 13,84% ; Бї = 15,76%; Си = 43,43%; 02 = 16% ; Ьї = 4,6% ; Иа = 5,2%; Ие = 1,17% . Оскільки основу поверхні тертя становить бронза, то присутність Си = 57,2% і Ие = 2% є цілком природна, а оскільки до оптимізованого складу суміші входять каоліни, то на поверхні тертя присутні АІ = 13,8%; Бї = 14,2%.

 

« Содержание


 ...  11  ... 


по автору: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я

по названию: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я