Водночас було значно збільшено кількість війська. До Діокле- тіана війська переважно комплектувались добровольцями. Цей принцип зберігся, але водночас введено правила обов'язкового, рекрутського поповнення армії. Діоклетіан зобов'язав великих і середніх землевласників давати державі певну кількість рекрутів — відповідно до кількості наявних рабів і колонів. Зобов'язано служити в армії летів — полонених варварів, яких оселили на римській території. Нарешті, за спеціальну винагороду на військову службу почали приймати загони вільних варварів.
Реформа армії, зростання чиновницько-бюрократичного апарату потребували величезних коштів, що витрачались також і на неймовірну розкіш імператорського двору, будову грандіозних палаців, громадських споруд, цирків, доріг, мостів, водопроводів. Тим часом економіка імперії, фінанси, незважаючи на окремі заходи Авреліана та інших імператорів, були розхитані.
Діоклетіан і тут провів низку реформ. Вводилася нова система оподаткування населення, оскільки для ранньої імперії характерна різноманітність податків, причому істотна роль відводилася податкам непрямим, які втратили значення через занепад господарського життя і падіння цінності грошей.
У фінансовій системі основного значення набули прямі податки і передусім поземельні. Для цього складено кадастр усіх земель. Одиниця оподаткування визначалася певною кількістю орної землі, її якістю та кількістю голів худоби. З кожної одиниці стягувався певний податок — у натуральній формі або грішми. Від податку ніхто не звільнявся, навіть сенатори. Міських жителів, котрі не мали землі, обклали подушним податком (аріміо). Жителі Італії, які до того часу не платили податків, тепер їх сплачували. За регулярне надходження податків відповідали міські ради і персонально декуріони (або куріали), а також власники земель. У свою чергу це спричинило особисте закріплення колонів за своїми господарями.
Податкова реформа Діоклетіана гарантувала державі певну кількість продуктів, потрібну для утримання двору, армії, столиці. Отже, державне господарство будувалось на натурально-господарській основі, не залежало від інфляції, ринкових цін, ввозу продуктів із провінцій.
Грошове господарство, яке, безумовно, виконувало важливу роль, також потребувало оздоровлення. З цієї метою Діоклетіан провів монетну реформу. Почала карбуватися повноцінна золота монета (аигеш), що важила 1/60 римського фунта (5,45 г), срібна і бронзова. Однак особливого успіху ця реформа не мала, оскільки реальна вартість монети не відповідала її номінальній вартості, співвідношення між цінністю металів було визначено довільно. В результаті повноцінна монета зникла в обігу, її перетворювали в зливки, ховали; ціни на товари і далі зростали.
Для боротьби зі зростаючою дорожнечею 301р. Було видано едикт, яким визначалися максимальні ціни на різні продукти, а також максимальні ставки оплати праці. За незаконне підвищення цін передбачалися суворе покарання і смертна кара. Але оскільки було прийнято єдині ціни для всієї імперії, без урахування особливостей регіонів, зручностей шляхів сполучення та інших місцевих умов, то вони не узгоджувались з реаліями життя. Отже, едикт не мав ефективних правових наслідків і його, найімовірніше, просто не виконували — свідчень істориків або документів про покарання перекупників, спекулянтів не збереглося.
У політичній системі Діоклетіана значна увага приділялася релігійним проблемам. Діоклетіан, як і Август, виступав відновником традиційної римської релігії, старих римських богів на чолі з Юпітером. Водночас, як це спостерігається у східних монархіях, підтримувалось божественне походження імператорської влади, самого імператора. Це суперечило вченню християн, і вони чинили певний пасивний опір релігійній політиці імператора, відмовлялися брати участь у релігійних культах, ігрищах, солдати-христия- ни не віддавали релігійних почестей імператору. Держава, імператор починають знову переслідувати християнство, яке на той час набуло великого поширення (навіть дружина і дочка Діоклетіана, чимало придворних були християнами) і в останні десятиліття
» следующая страница »
1 ... 152 153 154 155 156 157158 159 160 161 162 ... 215