Історії держави і права зарубіжних країн

Лекція 22. Пізня Римська імперія (М^ ст. Н. Е.).

Встановлення домінату. Тетрархія. Реформи Діоклетіана: адміністративно- територіальна, військова, податкова, грошова. Правління Костянтина: остаточний розрив з традиціями принципату. Перетворення християнства в державну релігію. Феодосій: остаточний поділ імперії на Східну і Західну. Падіння Західної Римської імперії

Соціально-економічне становище Римської імперії. Починаючи з III ст. Римська держава переживає розпад рабовласницької сис­теми господарства. Численні повстання рабів і колонів, визвольна боротьба підкорених народів, безперервні напади на Рим агресив­них сусідів — "варварів", збідніння під тягарем податків і поборів широких верств населення підривають могутність Римської дер­жави, її соціально-економічний устрій. Кидають або продають за безцінь чи віддають за борги земельні ділянки і майстерні селяни та ремісники. Італія поступово втрачає економічні переваги, про­стежуються відплив коштів, запустіння земель. У результаті госпо­дарського розвитку Галлія, придунайські провінції, Африка та Іс­панія не потребують імпорту товарів з інших регіонів. Накреслю­ється своєрідний економічний сепаратизм провінцій.

Події III ст. Ще більше поглибили кризу. Обмін між провінція­ми порушився, ремісничі майстерні обслуговували переважно міс­цевий ринок. Більш-менш значні підприємства зникли, оскільки посилився фіскальний гніт. Податки і побори дедалі зростали. Розлад обміну, нерегулярне надходження до Риму податків, привласнення значних коштів окремими узурпаторами в столиці і на місцях, не­рівномірне надходження дорогоцінних металів з провінцій у зв'яз­ку з повстаннями і великими відстанями, величезні витрати коштів на утримання армії, двору, урядовців і малоімущого римського населення, на влаштування видовищ — усе це призвело до краху фінансової системи. Нестачу коштів доводилось покривати збіль­шенням грошової емісії, розпродажем земель і цінностей, що нале­жали імператорам, випуском неповноцінних монет. Зокрема, вміст срібла у срібних монетах зменшився за правління Каракалли на 75 і навіть 90 %, отже, фактично це були посріблені мідні монети. Вага золотих монет зменшувалась і їх випускали дедалі менше. Знецінення грошей у свою чергу призводило до зростання цін, до розладу обігу. Повноцінні монети зникали — їх перетворювали на скарби і зберігали в різних схованках.

Отже, економіка держави занепадала, посилювались децентра- лізаторські тенденції в її провінціях, Рим зазнав серйозних пора­зок у війнах з "варварами".

У політичне життя країни все відчутніше втручалась армія, на­в'язуючи цивільному населенню свою волю, своїх імператорів. До того ж армія була вже не суто римською, в ній дедалі збільшується відсоток чужоземців, тих самих "варварів". Війська, розквартиро­вані в тій чи іншій провінції, набували самостійного значення. Міцний зв'язок серед легіонерів ґрунтувався вже не стільки на військовій дисципліні, яка всюди занепадала і спроби її відновити викликали їх різкий опір, скільки на професійній солідарності, що сформувалась упродовж тривалої спільної служби, умовами табір­ного і похідного життя. Коли складалися сприятливі умови, то ті чи інші легіони виходили з-під влади правлячого імператора і прого­лошували імператором свого ставленика, щоб тим самим здобути привілейоване становище в державі. Проголошені ними імператори часто не були навіть римлянами. Зокрема, проголошений військом імператор Гай Юлій Максиміан (235—238 рр. Н. Е.) Був сином фракій­ського селянина; Марк Юлій Філіпп (224—249 рр. Н. Е.) За поход­женням — араб; з 268 р. До 270 р. Країною правив іллірійський урод­женець Марк Аврелій Клавдій, після нього — знову іллірієць Луцій Доміцій Авреліан (270—275 рр. Н.е.). Спроби деяких з так званих солдатських імператорів відновити дисципліну і порядок у війську, зміцнити кордони і державу загалом закінчувались тим, що солдати їх убивали (Проба, Авреліана, Галлієна та ін.)

 

« Содержание


 ...  154  ... 


по автору: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я

по названию: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я