Зі 193 р. Править династія Северів, яку започаткував Септімій Север (193—211 рр.), котрого знову ж таки військо проголосило імператором. Він проводив послідовну антисенаторську політику. Сенат був усунений від управління аерарієм — державною скарбницею, яка повністю підпала під контроль імператора, а фіск набув загальнодержавного значення. Невдовзі обидві скарбниці знову були об'єднані. Поступово зростає значення імператорської ради та збільшується кількість юристів у ній (найвідоміший з них — Папініан). Таку ж політику проводили син Севера — Марк Аврелій Антонін, прозваний Каракаллою (211—217 рр.) Та Александр Север (222—235 рр.)
.
За Каракалли 212 р. Едиктом сошйшіо апопіпіапа права римського громадянства було надано майже всьому вільному населенню імперії.
Після вбивства у 235 р. Внаслідок змови Александра Севера настав період так званих солдатських імператорів. Солдати їх легко проголошували і так само легко усували, найчастіше — преторіанці. Такий стан тривав, поки імператором не став Діоклетіан.
Щодо економіки держави, то в цей період інтенсивно розвивається інститут колонату. Високі орендні ціни зумовлювали все більшу заборгованість колонів, їхні недоїмки можна було віддавати в заставу, продавати, передавати у спадщину. У зв'язку з цим власники земель заміняли грошову ренту орендою за частину вирощеної продукції. Водночас колон поки що залишався вільним орендарем. В основі відносин між ним і власником землі лежав двосторонній договір майнового наймання. Колонат поширювався і в провінціях.
Колонатні відносини вплинули і на становище сільськогосподарських рабів. Власники переводили їх на пекулій, тобто надавали їм ділянку і можливість господарювати на ній, зобов'язуючи вносити встановлений оброк. Усе це засвідчувало, що старі форми господарювання у великих маєтках за допомогою рабів остаточно втрачали своє значення. Раби, котрі одержували землю як пекулій, називались sегvі саsаtі. Їх правове становище частково прирівнювалось до колонів, зокрема їх не можна було зарахувати в інвентар маєтків, передавати за заповітом. Колони, як і ці раби, були, зазвичай, більше зацікавлені в результатах своєї праці. Проте землевласники, зловживаючи владою, часто стягували з колонів більше, обтяжуючи їх все новими поборами. Зловживали своєю владою і місцева адміністрація, дрібні урядовці. Колони повставали, бунтували, тікали з землі. Часто виступали вони разом з рабами. Щоб запобігти втечам і заворушенням, землевласники прагнули прикріпити селян-колонів до землі, обмежити їхню свободу.
Виникнення християнства у Римській державі. За тих часів сталося ще одне соціальне явище — виникла нова релігія — християнство. В Римі як серед знаті, так і серед нижчих верств населення, навіть бідноти, яка втратила віру у свої сили і сенс існування, поширювались різні ворожіння, забобони, магія, східні релігії і вірування. З усіх релігійних систем особливого значення набуло саме християнство. Воно виникло у І ст. Н. Е. Ранньохристиянська література, що збереглась, з'явилася значно пізніше, коли християнство було сформованою організацією. В ній тісно переплітались легенди і дійсність.
Перша писана історія християнства і його церкви (єпископа Ев- сенія) належить до IV ст. Н. Е. Контури ранньохристиянського вчення можна відновити й за деякими християнськими літературними пам'ятками, найдавніші з них є "Апокаліпсис" ("Одкровення") Іоанна, написана близько 67—68 рр., послання апостолів (Павла), Євангелія (від Матвея, від Марка, від Луки і від Іоанна) та ін.
Отже, зародилась нова релігія, творцем якої став Ісус Христос. У Римі виникли християнські громади, яким не була притаманна національно-релігійна замкнутість. Ідеї рівності, братерства людей, взаємної любові, пошани і поваги, байдужості до земних матеріальних благ, терпіння, засудження багатства та інші приваблювали багатьох. Християнство проголосило блаженними злидарів, обіцяло втіху скорботним і плачучим. Раннє християнство характеризується як релігія рабів і вільновідпущеників, бідняків і безправних, підкорених і поневолених.
» следующая страница »
1 ... 147 148 149 150 151 152153 154 155 156 157 ... 215