Історії держави і права зарубіжних країн

Лекція 23. Джерела права в період Республіки: звичаї, закони, сенатусконсульти, едикти магістратів. Право народів (jus gentium). Діяльність юристів: Секст Елій Пет, Катон Старший, рід Муціїв, Юній Брут, Марк Манілій, Муцій Сцевола

Звичаї та звичаєве право. У Стародавньому Римі в найдавніші часи єдиним джерелом права був звичай — mоrеs mаjоrum. Старо­давні звичаї регулювали життя общини, порядок ведення госпо­дарства, виконання суспільне корисних робіт, побут, шлюбні та сімейні стосунки, вшанування родинних і общинних богів та ін. Звичаї були родові, які стосувалися тільки членів окремих родів, та общинні — всієї общини, всього племені. В обох випадках вони поширювались на весь колектив без будь-яких винятків для окре­мих осіб чи груп. Хоча звичаї й не були пов'язані з правовим при­мусом (бо й самого права в нинішньому розумінні ще не існува­ло), однак вони регулювали поведінку людей в суспільстві, органі­зовували їхнє суспільне життя, і тому від населення вимагали обов'язкового їх виконання.

Постає запитання: що примушувало людей підпорядковуватись звичаєвим правилам поведінки, якщо не було державного приму­су? Насамперед, це — виховання, повага до загальної думки, до­тримання традицій загальної поведінки, зрештою потреба певного порядку і правил співжиття в колективі. За недотримання звичаїв на винних чекали такі покарання: зауваження, загальний осуд, вигнання з роду, общини або навіть страта. Поруч з родовими зви­чаями в перехідний період від родового ладу до державної органі­зації все більшого значення набувають звичаї, котрі виробляла практика нових органів — сенату, жрецьких колегій, а згодом і ма­гістратів. Так поступово склалися точні формули майнових право- чинів, релігійних обрядів, міжнародних угод тощо.

З виникненням держави частина старих звичаїв зберігається: їх бере до уваги і використовує держава, вони застосовуються під державним примусом, мають державний захист. З них формується ще одне джерело права — звичаєве право, тобто сукупність загаль­нообов'язкових правил поведінки, які відповідали інтересам пев­ної, домінуючої частини населення Риму — громадян-рабовлас- ників. Звичаєве право складалося не тільки з санкціонованих дер­жавою старих звичаїв, а й з нових, які або створювалися самими державними органами, або внаслідок багаторазового повторення громадянами типізувалися; виникало правило, вироблялася норма поведінки, яка знову ж таки санкціонувалася державою.

Звичаєве право не фіксувалося в письмовій формі, його прави­ла ніде не оголошувалися. Жерці були його зберігачами і тлума­чами та водночас першими суддями в Римі. Тим самим стародавнє римське право було тісно пов'язане з релігією. Його ще називали сакральним правом ^асгит — священне, релігійне), оскільки вва­жалося, що вся поведінка людей, всі вчинки, в тому числі правові акти, визначаються і творяться з волі богів.

Отже, жерці, покликаючись на волю богів, розв'язували спірні питання і конфлікти, призначали для їх розгляду певні дні, зумов­лювали певні формальності щодо їх проведення, оформлення, вели календар, брали участь в укладенні угод, шлюбу.

Водночас уже тоді, у стародавній, ранньодержавний період по­чали розрізняти суто правові та релігійні норми. Поруч з jus-пра- вом існували fаs-норми поведінки, що стосувалися відносин з бо­гами.

З перебігом часу право втрачає релігійний характер, виходило з-під впливу релігії і жерців, ставало суто світським.

Закони. Зі становленням і розвитком римської державності ос­новним джерелом права став закон (Іех). Закони затверджувались тільки Народними зборами (куріатними, центуріатними, трибут- ними) і врегульовували щораз ширшу сферу суспільних відносин. Спочатку термін "lex" означав норму поведінки, що регулювала, визначала діяльність громадян. Воно могло бути встановлене жер­цями, сенатом, магістратами чи самими громадянами (як певне зо­бов'язання). Тільки згодом, зі зміцненням державності, цей термін набув значення повеління народу (через прийняття відповідного рішення Народними зборами). За словами відомого юриста Гая, "закон — це те, що народ наказує і встановлює".

 

« Содержание


 ...  162  ... 


по автору: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я

по названию: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я