Оприлюднення та коментування
Процес дає можливість всім зацікавленим сторонам ознайомитися з регуляторною пропозицією і надати відповідні коментарі. Зазвичай існує стандартний набір вихідної інформації, включаючи проект регуляторної пропозиції, обговорення політичних цілей і зазначеної проблеми, а також оцінка впливу пропозиції і альтернативні варіанти рішень. Позитивним є відсутність обмежень для участі в процесі всіх зацікавлених осіб. Недоліком є те, що на практиці ступінь участі громадськості досить низька.
Громадські слухання
Являють собою засідання з обговоренням конкретної регуляторної пропозиції, де зацікавлені особи та групи можуть особисто надати коментарії. Зазвичай слухання є доповненням до інших процедур. Так, регуляторний орган при розповсюдженні регуляторних пропозицій може назначити слухання замість надання письмових коментаріїв. Позитивним моментом громадських слухань є те, що вони дають можливість провести діалог між регуляторними органами і особами, що підлягатимуть впливу регулювання. Недоліком є рідкість їх проведення і можливість участі обмеженої кількості осіб. До того ж присутність груп із різноманітними поглядами можуть зробити дискусію неможливою.
Ви користан ня
консультативних
органів
Експертні консультаційні комісії використовуються для підвищення якості регуляторних актів. Вони займаються підготовкою і аналізом регуляторних пропозицій, оцінкою існуючих регуляторних актів. Консультаційні комісії, крім надання експертних висновків регуляторним органам, можуть також, при необхідності, заслуховувати експертів із дослідницьких інститутів, ділових спільнот та асоціацій.
регулюванню підлягає придбання понад 25% пакету акцій підприємств, діяльність яких належить до сфери національних інтересів (зокрема, виробництво зброї). Механізм регулювання передбачає обов' язковість одержання спеціального дозволу уряду. Щодо кожного об'єкта рішення ухвалюються окремо. Списки об' єктів, що потребують одержання дозволу, не складаються. В Україні система законодавчого регулювання допуску іноземних інвестицій в національну економіку не суперечить прийнятим у світі стандартам для країн з ринковою економікою. Однак на сьогодні чітко не визначений склад сфер, де заборонена присутність іноземного капіталу за мотивами ризиків для національних інтересів.
З урахуванням досвіду Німеччини у сфері провадження регуляторної політики, в Україні доцільно впровадити практику розповсюдження регуляторних пропозицій. Стосовно регулювання доступу іноземних інвестицій правомірно на законодавчому рівні закріпити сфери національних інтересів і визначити механізм регулювання.
Досліджуючи регуляторний досвід країн Південно-Східної Азії, доцільно зосередити увагу на особливостях провадження державної регуляторної політики в країнах, які вважаються лідерами азійського простору, а саме Індії й Японії та країні, що швидко розвивається - Таїланді.
Вивчаючи практику унітарних держав азійського регіону у сфері реалізації регуляторної по
літики, слід відмітити напрацювання Японії в даному напрямі. Так, в даній країні регуляторна діяльність органів державної влади спрямована на підтримку інноваційних проектів, сприяння розвитку кооперації між малими, середніми і великими підприємствами, а також між малими, середніми підприємствами та науковими установами. Крім того, в Японії на високому рівні розвитку знаходиться система бізнес-інкубаторів.
В Японії для прискорення якісного розвитку бізнесу практикується компенсація всіх витрат малих підприємств, пов' язаних з підготовкою кадрів і 2/3 витрат на підвищення кваліфікації працівників. Водночас національна регуляторна політика Японії, базуючись на основах удосконалення нормативно-правових, організаційних умов, посилення конкурентоспроможності малих і середніх підприємств, останнім часом намагається відходити від прямої підтримки суб' єктів господарювання у формі позик і дотацій, а вдається до більш гнучких форм підтримки, наприклад, надання консультаційної підтримки.
» следующая страница »
1 2 3 4 56 7 8 9 10 11