Досвід провідних країн світу у сфері здійснення державної регуляторної політики
В.П. Дубіщев
Вступ. Проблема ефективності провадження державної регуляторної політики, з часу прийняття Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності», не втрачає своєї актуальності. Дієва регуляторна політика перешкоджає прийняттю економічно недоцільних та неефективних регуляторних актів, сприяє розвитку господарської діяльності. Одним зі способів підвищення ефективності провадження державної регуляторної політики в Україні є використання позитивного досвіду провідних регіонів світу в даному напрямі.
© Дубіщев В.П., 2010. © Глушко А.Д., 2010.
Аналіз останніх джерел досліджень і публікацій. Світовий досвід у сфері здійснення державної регуляторної політики висвітлений у працях багатьох фахівців у галузі державного управління та регулювання економіки. Серед науковців слід відзначити В. Бакуменка, З. Варналія, Я. Дем-ченкова, О. Кужель, О. Літвінова, Д. Ляпіна, К. Ляпіну, О. Титаренка, О. Юлдашева та інших вчених. Проте, незважаючи на постійне зростання напрацювань в напрямку вдосконалення державної регуляторної політики, зарубіжний досвід потребує подальшого дослідження.
Постановка задачі. У статті поставлено наступні задачі:
- проаналізувати досвід країн Європейського
Союзу, Америки та Південно-Східної Азії у сфері провадження державної регуляторної політики;
- запропонувати заходи для підвищення ефективності державної регуляторної політики в Україні з урахуванням позитивного досвіду країн зазначених регіонів світу.
Основний матеріал та результати. Досліджуючи світовий досвід у сфері провадження державної регуляторної політики, доцільно розглянути практику її реалізації на прикладі провідних, розвинутих країн світу. Це пов'язано з тим, що високий рівень життя в даних державах, їх конкурентоспроможність на міжнародному ринку є результатом ефективного регуляторного впливу з боку органів державної влади на господарську діяльність.
З метою дослідження обрано провідні країни Європейського Союзу, Америки та Південно-Східної Азії як з унітарною, так і з федеративною формами державного устрою. Вивчення практики унітарних держав у сфері провадження регуляторної політики правомірно співставляти з урахуванням унітарної форми устрою України. Спільність форми устрою є гарантом отримання аналогічно високого ефекту від впровадження позитивного світового регуляторного досвіду.
Необхідність дослідження регуляторного досвіду федеративних країн зумовлена тією обставиною, що федеративний устрій враховує існуючу господарську й географічну специфіку регіонів та наділяє державні утворення певним обсягом функцій, необхідних для розв' язання специфічних регіональних проблем. У зв'язку з цим важливість використання напрацювань федеративних держав при розробці та реалізації регіональної регуляторної політики в Україні є незаперечною.
Вивчаючи досвід країн Європейського Союзу у сфері провадження регуляторної політики, доцільно розглянути практику таких унітарних країн як Великобританія, Польща, а також держави з федеративним устроєм - Німеччини.
Особливістю регуляторної політики у Великобританії є її проведення з мінімальним нормативно-контрольним тиском на суб' єкти господарювання. Прагнення британських органів влади максимально зменшити кількість нормативно-правових документів пов' язане з розумінням того, що велике різноманіття регуляторних актів, як правило, призводить до двох крайнощів. З одного боку, даний процес стримує поведінку суб' єкта господарювання настільки, що це починає суперечити стратегічним цілям, а з іншого - задає надто широкі рамки для свободи дії суб' єкта господарювання, що призводить до втрати дієздатності регуляторних норм. З метою уникнення таких крайнощів уряд Великобританії застосовує специфічні заходи. По-перше, вищі органи влади передають деталізацію і конкретизацію регуляторних норм державним управлінцям нижчого рівня та компетентним фахівцям з обов'язковим їх консультуванням з громадськістю й конкретними суб' єктами господарювання стосовно норм регулювання, які розглядаються. По-друге, регуляторні повноваження нерідко делегуються недержавним агентствам і установам, які мають змогу працювати в умовах постійної комунікації з суб'єктами господарювання та безпосередньо досліджувати їх реакцію на конкретні зміни регуляторного середовища [7]. Ці заходи сприяють упровадженню лише найбільш доцільних регуляторних актів.
» следующая страница »
1 23 4 5 6 7 8 9 10 11