У більшості малих міст Польщі функціонують бізнес-інкубатори - організації, які надають допомогу малим новоствореним підприємствам та підприємцям, що розпочинають діяльність, у створенні життєздатних комерційно вигідних продуктів і ефективних виробництв. При цьому пріоритетною є підтримка бізнесу, що пропонує інновації. В українській практиці існує досвід створення вітчизняних бізнес-інкубаторів. За статистикою, в Україні працює 69 бізнес-інкубаторів [3], але ефективно діючих можна назвати не більше 10, зокрема, у Сімферополі, Чернігові, Славутичі, Білій Церкві.
Таким чином, при реалізації регуляторної політики у сфері малого та середнього підприємництва в Україні слід врахувати позитивний досвід Польщі щодо створення ефективно діючих бізнес-інкубаторів. Адже органи місцевого самоврядування можуть отримати додаткові ресурси й переваги у сфері розвитку відповідних територій. Створюються нові робочі місця для населення регіону як у структурі бізнес-інкубатора, так і в розміщених на його території підприємствах. Якщо органи виконавчої влади виступають засновником або партнером у створенні бізнес-інкубатора, у них з' являється наступна можливість:
- реалізовувати власну політику в економічній сфері шляхом підтримки та розміщення на площах цих закладів таких малих підприємств, діяльність яких співпадає з планом стратегічного розвитку області на визначений період часу;
- надавати вільні площі на умовах пільгової оренди, що сприяє збільшенню надходжень до місцевого бюджету від діяльності малих підприємств, що інкубуються, за рахунок підвищення їхньої прибутковості;
- формувати банк даних підприємців та підвищувати прозорість ринку.
У Законі України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» одним з принципів державної регуляторної політики визначено прозорість та врахування громадської думки. Відповідно до цього принципу кожен проект регуляторного акта повинен оприлюднюватися з метою одержання пропозицій і зауважень від фізичних та юридичних осіб, їх об'єднань. У країнах Європейського Союзу принципу прозорості надають великого значення. Адже прозорість регуляторної політики стимулює розроблення і прийняття лише найбільш ефективних актів.
У Німеччині розроблено п' ять основних інструментів забезпечення прозорості регуляторного процесу (табл. 1) [9].
В Україні обов' язковим законодавство визначає лише процес оприлюднення проектів регуляторних актів з метою одержання зауважень і пропозицій.
Одним з найважливіших напрямів державної регуляторної політики Німеччини є регулювання доступу іноземних інвестицій. Тривалий час у країні не існувало законів, які б обмежували участь іноземних інвесторів у німецьких компаніях. Нині
Таблиця 1. Інструменти забезпечення прозорості регуляторної політики у Німеччині
Інструмент
|
Неформальні консультації |
Являють собою всі форми дискретних, епізодичних і нестандар-тизованих контактів між регуляторними органами і групами зацікавлених осіб. Ключова ціль - збір інформації у зацікавлених груп. Перевагами у порівнянні зі стандартними формами консультацій є більша гнучкість та вищий рівень оперативності. Недоліками є обмежена прозорість та відповідальність. Можливість доступу зацікавлених осіб до участі у неформальних консультаціях надається виключно регуляторним органом. |
|
Розп овсюджен ня регулят орних пропозицій |
Регуляторні пропозиції надсилаються регуляторними органами зацікавленим особам з метою обговорення. Відповіді приймаються як в письмовій, так і в усній формі. Перевагами є відносна гнучкість з точки зору часу, об'єму та форми відповідей. На відміну від неформальних консультацій деякі основи даної процедури можуть бути законодавчо закріпленими. Недоліком є виключне право регуляторного органа визначати учасників процесу.
|