Відтак, сталий розвиток регіону з нашої позиції можна розуміти як процес постійного перетворення якісних та кількісних характеристик регіональної соціо-еколого-економічної системи з дотриманням її рівноважності, збалансованості, гармонійності, стабільності, конкурентоспроможності та безпеки, спрямованого на досягнення динамічної рівноваги між суспільством, економікою та навколишнім природним середовищем, та такого, що забезпечує при цьому добробут нинішніх та майбутніх поколінь регіону.
Комплекс заходів стимулюючого характеру сприятиме досягненню стану рівноважної регіональної системи і вийти з нерівноважного стану регіональної соціо-еколого-економічної системи. Під цим розуміється, що об' єктом стимулювання є сталий розвиток регіонів. Сталий розвиток - не є теперішнім станом регіональної системи, чи навіть національної. Натомість сталий розвиток регіону є перспективою, пріоритетом, до якого необхідно прагнути. Слід пам'ятати, що саме стимулюючі заходи впливають на прагнення системи досягти сталого розвитку регіону, і вийти з теперішнього стану регіональної системи. Зрозуміло, що будь-яка регіональна система прагне не допустити нерівноважного стану, проте в силу дії різних факторів (зовнішніх та внутрішніх) починання по досягненню сталого розвитку регіону можуть бути зупинені ще на початку. Тому стимулювати сталий розвиток необхідно:
по-перше, для досягнення сталого розвитку як стратегічної мети;
по-друге, для досягнення рівноваги між соціальною, екологічною та економічною складовими сталого розвитку;
по-третє, для досягнення збалансованості, стабільності між соціальною, економічною та екологічною складовими регіональної системи;
по-четверте, для конкурентоспроможності та безпеки регіону.
Стимулювати розвиток регіонів необхідно ще й тому, що регіональний рівень є сполучною ланкою між локальним та національним рівнем, а зараз все частіше - міжнаціональним та глобальним. Саме в регіони залучаються найбільше інвестиційних та інноваційних коштів, адже регіональні системи є будівельними складовими будь-якої держави. Щодо сталого розвитку регіонів, то слід пам' ятати, що сталість системи - це в першу чергу взаємозв' язок (лінкідж), взаємовплив трьох основних складових системи (економіки, суспільства та природи). Можна впливати на регіональну систему через стимулюючі заходи з позицій соціально-економічного розвитку і результатом буде розвиток суспільства та економіки. Натомість екологічні проблеми залишатимуться невирішені, що є недопустимим. У такому випадку підхід до вирішення проблем з позицій сталого розвитку дозволяє впливати на систему комплексно, злагоджено та одночасно, не виокремлюючи ні одну із системних складових чи функціональних процесів. Саме тому об' єктом активізуючого впливу в рамках дослідження має бути саме сталий розвиток регіонів.
Міра досягнення динамічного рівноважного стану буде визначатись комплексом ознак. Кожна з ознак матиме межі, вихід чи не досягнення яких системою означатиме недосягнення сталого розвитку. Проте залишається невизначеним стимулювання регіональної соціо-еколого-економіч-ної системи через механізм формування мотивації до самоактивізації та самоорганізації системи з
Таблиця 1. Порівняльна характеристика основних термінів стимулювання як функції менеджменту в контексті сталого розвитку регіону*
|
Терміни теорії мотивації |
Зміст терміну з позицій менеджменту |
Зміст терміну з позицій сталого розвитку регіону |
|
Мотивація |
Процес спонукання людини (групи людей) до досягнення цілей організації |
Процес активізації внутрішньорегіональних спонукань (прагнень) самою системою, спрямованих на досягнення сталого розвитку регіону
|