Концептуальні засади стимулювання сталого розвитку регіону
З.В. Герасимчук
Актуальність теми. На сучасному етапі розвитку суспільство опинилось у складному становищі. Практично всі країни світу, незалежно від свого соціально-економічного розвитку, змушені приймати рішення, покликані на подолання соціально-економічних та екологічних проблем. Складність становища, що проявляється у суспільних, економічних та екологічних відносинах, загрожує набути тривалого характеру Економічний спад скорочує зайнятість, багатство та споживання. У той же час практично всі країни, в тому числі Україна, стикаються з дуже серйозними екологічними викликами. Зокрема, зміна клімату представляє собою безпрецедентну екологічну і економічну загрозу, що негативно впливає на стан безпеки суспільства. Все з більшою частотою зростають конфлікти у системі "суспільство - економіка - екологія". Зокрема, ці суперечності зачіпають все суспільство на різних рівнях природних систем: глобальному, національному, регіональному та локальному. Серед усіх рівнів суспільства найбільшій загрозі піддаються цілісні територіальні утворення з унікальним природно-географічним та ресурсним потенціалом, з яких формуються країни - регіони. Під дією загрозливих явищ та процесів регіони втрачають внутрішню опірність, порушується їх відносно підтримуваний розвиток.
Вийти зі складного становища, що склалось, можна лише в одному випадку - усвідомленні власної відповідальності за всі процеси, що відбуваються у регіоні, а також усвідомленому впливі на регіон як систему з метою активізації регіональних потенційних можливостей. Зокрема це проявляється у комплексі заходів стимулюючого характеру. Для України активізуючий вплив на регіональні системи у соціальному, екологічному та економічному напрямках відіграє дуже важливу роль.
Рівень дослідження теми. Питання сталого розвитку розглядались вченими Н.В. Багровим, О.Г. Білорусом, Є.М. Борщуком, Б.В. Буркинсь-
© Герасимчук З.В., 2010. © Поліщук В.Г., 2010.
ким, І.М. Вахович, З.В. Герасимчук, Б.М. Дани-лишиним, Л.Ц. Масловською, Л.Г. Мельником, Л.Н. Немец, О.Г. Осауленко, А.А. Приходченком, В.Я. Шевчуком та іншими [1—15]. Проте питання комплексного стимулювання сталого розвитку регіону не порушувалось вченими до цього часу. Можливо, це було пов'язано з тим, що дане питання не було об'єктом їхнього дослідження.
Метою даної статті є визначення теоретичних засадничих положень стимулювання сталого розвитку регіону як регіональної соціо-еколого-еко-номічної системи. Зокрема, планується розглянути механізм стимулювання крізь призму теорій мотивації, виокремити основні недоліки в існуючій системі стимулювання сталого розвитку регіонів України, вказати перспективи у даному напрямі.
Виклад основного матеріалу. На початку дослідження варто визначитись з термінологією стимулювання сталого розвитку регіону. Для початку з' ясуємо зміст сталого розвитку регіональних систем як об' єкта стимулювання, його понятійного змісту. Власне термін "сталий розвиток" має досить суперечливий характер. Дане поняття відповідає російському "постоянньш/стабиль-ньш", тобто постійний/стабільний розвиток, проте у країнах СНД неабиякого поширення набув термін "устойчивое развитие" Англомовний оригінал розглянутого поняття — "sustainable development"— означає "підтримуваний розвиток". Досить цікавим є французький варіант даного тер -міну — "developpment durable" — "міцний/тривалий розвиток". У будь-якому випадку термін перекладається у значенні "сталий розвиток", хоч і породжує різне розуміння його змісту [16; 17].
Вперше термін "сталий розвиток" було введено в обіг на Конференції в Ріо-де-Жанейро у 1992 р. в рамках прийняття "Порядку денного на ХХІ століття", і визначається як "сталий розвиток — це розвиток, що задовольняє потреби теперішнього часу, не ставлячи під загрозу здатність майбутніх поколінь задовольняти свої власні потреби" [18]. Всі наступні визначення поняття за основу брали саме це тлумачення сталого розвитку.
» следующая страница »
1 23 4 5 6 7 8 9 10 11 12