Ряд вітчизняних науковців виділяли такі принципи політики сталого розвитку регіональних систем. Зокрема, принципи виділялись у працях З. В. Герасимчук, Б. Г. Данилишина та Л. Б. Шостак [7, с. 97-105; 8, с. 121].
Зрозуміло, що принципи вказують на закономірності, які повинні дотримуватись в регіоні чи суспільстві в цілому для досягнення сталого розвитку системи. Проте вони не пропонують шляхів досягнення стану динамічної рівноваги регіональної соціо-еколого-економічної системи, а також не виходять з основних характеристик сталого розвитку, з' ясованих нами напередодні.
На наш погляд, варто виокремити такі основні ознаки сталого розвитку регіону як системи, яку необхідно стимулювати для забезпечення сталого розвитку:
Рівноважність регіональної СЕЕ системи передбачає досягнення динамічного стану триєдиної узгодженості між основними сферами життєдіяльності регіону (суспільством, економікою та екологією), спрямованого на подолання внутрі-шньосистемних та зовнішніх загроз шляхом активізації внутрішніх потенційних можливостей. Рівноважність повинна бути ключовою ознакою у напрямку руху регіональної системи до сталого розвитку.
Збалансованість економічної, соціальної та екологічної підсистем у рамках сталого розвитку регіону обумовлює розгляд регіональної СЕЕ системи як єдиного цілого, пов' язаного соціальними, економічними, та екологічними зв' язками. Порушення балансу викличе роз' єднаність системи, породить проблемні та застійні явища у регіонах, а в кінцевому результаті - руйнування регіональної системи.
Гармінійністіь означає утримання гармонії, або взаємозв' язку, співіснування (лінкіджу) між соціальною, економічною та екологічною сферою. Це проявляється у тому, що всі цілі регіонального розвитку, які необхідно досягти, методи по їх досягненню взаємопов' язані, і мають за мету досягти в кінцевому результаті сталого регіонального розвитку. У широкому розумінні гармонія повинна існувати між людиною та оточуючим її світом.
Стабільність усіх підсистем сталого розвитку вимагає підтримання протягом якомога тривалішого терміну позитивних параметрів розвитку
СЕЕ системи. Зокрема, стабільність соціальної підсистеми СЕЕ системи передбачає стабільність динаміки чисельності населення, мінімізацію залежності від несприятливих умов НПС, забезпечення соціальної справедливості. Стабільність екологічної підсистми СЕЕ системи передбачає обмеження, обумовлені необхідністю охорони НПС з метою збереження біорізноманіття та чисельності флори і фауни. Стабільність економічної підсистеми СЕЕ системи передбачає економічний розвиток, що забезпечує можливість задоволення майбутніх поколінь у природних ресурсах, тобто збалансованість задоволення потоків енергії й інформації між соціальною та екологічною підсистемами [23, с. 16-17].
Конкурентоспроможність підсистем сталого розвитку передбачає активізацію потенційних можливостей регіону нарощувати та ефективно використовувати конкурентні переваги у кожній підсистемі задля забезпечення сталого розвитку регіону, а також впровадження нових досягнень науково-технічного прогресу у виробництво, НПС та соціальну сферу. Слід зазначити, що З.В. Гера-симчук та Л. Л. Ковальська під конкурентоспроможністю регіону розуміють "його здатність забезпечити конкурентні переваги у продуктивному використанні ресурсів та благ з метою підвищення людського розвитку, не порушуючи економічної безпеки інших регіонів та країни в цілому" [24, с. 39].
Безпека сталого розвитку регіону передбачає розумне використання потенціалу регіональної системи, здатністю до самовідтворення та захищеністю від дії дестабілізуючих чинників. Безпека регіону - це ще й "міцність взаємозв' язків між елементами регіональної системи, що сприяє задоволенню інтересів населення регіону в ключі загально державних інтересів" [18, с. 230-231].
» следующая страница »
1 2 3 4 56 7 8 9 10 11 12