Отже, джинси від Леві Страуса стали бажаним товаром. Але у товару, що перетворився у бренд, мають бути особливі атрибути. Так у 1886-му позаду у джинсів з’явилася шкіряна нашивка-лейбл із зображенням двох коней, що тягнуть пару «Levi’s» у різні боки. Вона виконувала функцію сертифіката якості. На задніх кишенях стали вишивати фірмовий знак у вигляді подвійної «галочки», що символізує гербового орла. Цей візерунок, що з’явився в 1873 р., є найпершою американською торговою маркою.
Незабаром за джинси взялися дизайнери високої моди, перетворивши їх зі спецодягу на щось зовсім протилежне, і тепер їхня ціна (і відповідно, прагнення ними володіти) виросла в кілька разів. Модники всього світу перехворіли «джинсовою хворобою». Джинсоманія охопила увесь світ. У демократичних штанях хизуються президенти й школярі, у них тікають із будинку бунтарі-підлітки й статечно крокують на туристичних маршрутах випещені європейські й американські бабусі, у них, як і раніше, воліють працювати роботяги та відпочивають на білих яхтах мультимільйонери.
Сьогодні в усьому світі джинси — це не просто штани, а символ упевненості, мобільності, демократичності й максимального комфорту. Якось, коли виникли проблеми із продажами знаменитого Фольксвагена «жук», виробники під гаслом «той, хто у джинсах, завжди молодий і впевнений у собі», випустили на ринок малолітражку із джинсовим салоном. На обтягнутих джинсовкою сидіннях красувалися такі знайомі заклепки... Продажі виросли в кілька разів.
Інформаційний етап розвитку суспільства та брендів характеризується появою великої кількості різних (принаймні, зовні) товарів. Вони виходять невеликими партіями, часто під однією торговою маркою, що дозволяють робити інформаційні технології. Бренди дозволяють людині змінювати свій стиль цілком, а не тільки його окремі атрибути. Відхід від технократичності й масовості індустріального суспільства, насичення споживачів у фізичному та соціальному плані викликають до життя бренди, що становлять цінності, усе більш близькі до вершини піраміди
Маслоу. Ці бренди пропонують споживачеві весь комплекс цінностей і навіть переконань, таких як віра в добро та справедливість чи, навпаки, егоїзм та самовпевненість.
Споживачі через прилучення до брендів починають прагнути реалізації цих своїх високих моральних та емоційних потреб—після задоволення їх на фізичному та соціальному рівні. Маркетингові комунікації, у тому числі й реклама, почали акцентувати увагу не на інформуванні споживача про які-небудь властивості й атрибути товару, а на викликах емоцій і прилученні споживача до того стилю життя, якому відповідає сам чітко вибудований бренд.
В інформаційному суспільстві багато подій та процесів вириваються із прив’язки до місця й часу та миттєво поширюються каналами ЗМІ на увесь світ. Створився новий віртуальний вигляд світу із взаємозалежним глобальним суспільством, де культура, політика, економіка взаємопов’язані та взаємозалежні й практично утворюють одне ціле. Від людини вимагається все більше щоденних емоційних зусиль і виборів. У той час, як потік життєво важливої інформації все збільшується, вибір доводиться робити все частіше. Бренди полегшують людині це інформаційне та психологічно-стресове навантаження, що постійно тисне на неї. Це ще один із факторів, який сприяє просуванню торгових марок, що пропонують усі цінності у комплексі. Придбанням брендового продукту, приєднанням до нього вирішуються багато проблем фізичного, емоційного, соціального, культурного й навіть духовного планів. Бренд практично бере споживача під свій захист, він намагається вирішити якомога більше проблем споживача.
Деякі сучасні атрибути та тенденції брендінга (за А. Крило- вим):
1. Антропоморфність, людяноподібність брендів із властивими їм ідеальними рисами й прагненнями.
» следующая страница »
1 ... 92 93 94 95 96 9798 99 100 101 102 ... 225