Реклама

2. Відбувається гуманізація та гуманітаризація техніки, спо­живачі чекають не «голих» технічних новинок, а втілення їх в інтуїтивно зрозумілу й естетичну форму.

Приклад (журнал «Вещь»).

Деякі пристосування стали нагадувати людські органи.

Щось із середнього вуха нагадує старківський радіоприймач

М008К, у якусь печінку-селезінку Лавгроув котрий рік хоче

перетворити цифрову камеру. Для ТИошр80п Філіп Старк

вигадав таку лапочку — телевізор /ео, дуже підлеслевий у став­ленні до нас, людей, продукт. Цей телевізор може стояти, як усі ми, а може набік нахилятися, тому що діти, бачите ж, схильні дивитися телевізор лежачи. А схожий він на чеширсь- кого кота, що широко посміхається тобі пащею із дрібними зубками-кнопками. А пульт дистанційного керування схо­жий на чоловічка, він відгукується на свист, світить своїми «очима». І це, говорить сам Старк, «жест дружби, що близь­кий до реальної послуги».

3. Якість і надійність уже не є ключовими факторами при виборі бренда, тому про їх наявність присутні не говорять: усім зрозуміло, що вони мають бути на найвищому рівні.

4.     Іде зсув від «зовнішніх» підходів до побудови бренда (попу­лярність, затребуваність, унікальність) до «внутрішнього» показ­ника (відчуття споживачів, аналіз сприйняття бренда).

5.     Нові бренди починають наполягати на тому, у що самі вірять і прилучають до своєї віри споживача. Вони хочуть не просто по­добатися споживачеві, а переконати його у правильності й непов­торності свого бачення світу, дати споживачеві опору та впев­неність.

6.     При розробці сучасної торгової марки, з одного боку, вра­ховується «портрет» майбутнього споживача (фактори, що виз­начають його рішення та дії), з іншого боку—споживач формуєть­ся. Тобто йому пропонуються розроблені ідеї та цінності, які він сприйме як свої або як бажані, до яких він готовий прагнути.

7.     Бренд бере на себе більшу частину виборів споживача, ви­магаючи від нього натомість лояльності до себе.

Психологічний механізм лояльності споживача до бренда по­лягає у прилученні, частково в ідентифікації з ним. Людина спо­живає той товар, у якому вона бачить найбільш адекватні своїм поглядам атрибути та деякі вищі властивості; товар, що пропонує рішення по самореалізації даної людини. Бренди якщо і не стають метою життя, то, принаймні, додають свідомість і нову цілеспря­мованість споживачам. Так, наприклад, релігійність заміщується часом на такі атрибути, як обожнювання кумирів (теж бренди) і шанування престижних марок, на віру в щастя від володіння ними. При цьому найголовнішим брендом стають гроші.

Мал. 3. Розвиток сприйняття товарів споживачем по етапах .у часі: товар — бренд — концепція стилю життя (Крилов А. «Розвиток брендінга і суспільства», «Петербурзькийрекламіст»)

Як продовження тенденцій, що намітилися, у майбутньому можлива консолідація маркетингових зусиль великих трансна­ціональних корпорацій — власників глобальних брендів. Мож­ливо, вони запропонують споживачам кілька струнких концепцій стилю життя, які охоплюють майже весь спектр смаків людей. Асоціювання брендів усередині однієї концепції буде засновано на принципах схожості за стилем і взаємодоповнення різними брендами у всіх товарних категоріях. Усі аспекти людського жит­тя будуть усе більше і всебічніше піддаватися натиску ідей брендів, буде відбуватися все витонченіше позиціонування. Це призведе до створення декількох єдиних за стилем комплексів брендів, що забезпечать весь спектр і всі рівні потреб людини, а також увесь її цикл — від народження до смерті. Споживачі будуть максималь­но лояльні до брендів і приймуть філософію даного стилю життя на глибокому психологічному рівні, можливо, ще в дитинстві.

 

« Содержание

» следующая страница »
1  ... 93 94 95 96 97 9899 100 101 102 103  ... 225