Основи моделювання маркетингової діяльності сільськогосподарських підприємств регіону

13131

45,0

125,09

47,18

+77,91

 

Товарне зерно на ХПП№1;2;

16078

55,0

38,33

32,00

+6,33

Цукровий

буряк

Цукровий завод

9558

100,0

17,00

9,47

+7,53

Молоко

Жмеринський

молокозавод

6945

93,0

58,15

54,66

+3,49

 

Інша реалізація

519

7,0

63,59

54,66

+8,93

М’ясо

М’ясокомбінат

1901

95,8

379,21

564,61

-185,4

ВРХ

Інша реалізація

83

4,2

110,28

564,61

-454,3

М’ясо

М’ясокомбінат

274

64,2

749,41

1014,05

-264,6

свиней

Інша реалізація

153

35,8

599,34

1014,05

-414,71

 

З табл. 2.4 бачимо, що значний прибуток приносить реа­лізація насіння господарствам області. Це зумовлено висо­кою якістю зерна. Зокрема, вирощується супер-еліта та елі­та. Елітне насіння продається господарствам 1-ї групи, які є в кожному районі. Зазначені господарства вирощують з ньо­го 1 репродукцію і продають іншим господарствам. Збитко­вою є реалізація м’ясопродуктів. Це пов’язано з високою собівартістю за рахунок витрат на корми, а також із зрос­танням тенденції вирощування ВРХ і свиней в особистих- підсобних господарствах. Зміцнення сектору дрібнотовар­них підсобних домашніх господарств, які стали основними виробниками овочів, плодово-ягідних культур, основної тва­ринницької продукції може призвести до послаблення аг­ропромислового комплексу [80].

Цінова політика Вінницької державної сільськогосподарсь­кої дослідної станції с. Агрономічне являє собою систему за­здалегідь визначених методологічних принципів, які вона оби­рає як основу формування цін на свою продукцію. Вона суттє­во впливає на обсяги господарської діяльності підприємства, ефективність його фінансової діяльності, формування певно­го іміджу підприємства у покупців.

При формуванні власної цінової політики будь-які підприєм­ства використовують різноманітні методи ціноутворення. Най­поширенішими з них є: витратний метод, метод граничного ціноутворення, розрахунок ціни на основі аналізу беззбитко­вості й забезпечення цільового прибутку; встановлення ціни на рівні поточних цін; встановлення ціни на основі закритих чи відкритих торгів.

Схематично методи ціноутворення зображені на рис. 2.1.

Рис. 2.1. Методи ціноутворення

У дослідному господарстві с. Агрономічне застосовують метод «витрати + прибуток», який полягає в нарахуванні пев­ної націнки на собівартість товару.

Собівартість виробленої продукції включає всі статті ви­трат, що були понесені в процесі виробництва. В додатку 2 на­ведений приклад розрахунку планової собівартості зернових культур.

Собівартість 1 ц озимої пшениці + загальна собівартість озимої пшениці : вихід продукції = 559 тис. грн. : 11540 ц = 48 грн. 44 коп.

Структуру витрат планового року на вирощування озимої пшениці зобразимо на рис. 2.2.

 

« Содержание

» следующая страница »
1  ... 51 52 53 54 55 5657 58 59 60 61  ... 111