Основи моделювання маркетингової діяльності сільськогосподарських підприємств регіону

Організаційно-економічна характеристика Вінницької державної сільськогосподарської дослідної станції

Вінницька державна сільськогосподарська дослідна станція розташована в с. Агрономічне Вінницького району. Відстань на північний захід від м. Вінниці — 7 км, до залізничної станції Вінниця-вантажна — 25 км, до станції Гнівань — 18 км.

Вінницька державна сільськогосподарська дослідна станція (далі ВДСДС) належить до центрального, помірно-теплого з не­стійким зволоженням агрокліматичного району. Основний пе­ріод вегетації продовжується 200-205 днів, тривалість безмороз­ного періоду 160-170 днів. Кліматичні умови є сприятливими для вирощування таких сільськогосподарських культур, як зернові, цукрові буряки, овочеві культури, ріпак та ведення скотарства й свинарства. Окрім змішаного сільськогосподарського вироб­ництва, дослідне господарство займається й таким видом еконо­мічної діяльності, як наука й наукове обслуговування, під керів­ництвом Академії аграрних наук. З додатку 10 бачимо, що у гос­подарстві функціонує млин, крупорушка, магазин, їдальня, існує будівельна бригада, тракторна й рільнича бригади.

Розмір та забезпеченість Вінницької державної сільськогос­подарської дослідної станції (далі ВДСДС) ресурсами наведено у додатку 11, з якого видно, що розмір господарства с. Агрономі­чне значно більший, ніж середньорайонних господарств. У 2003 році, порівняно з 2001, у господарстві зріс показник фондоза- безпеченості, зокрема на 2746,1 грн. на чоловіка. В порівнянні з середньорайонними даними він вищий на 1273,0 грн./га. Слід зауважити, що в господарстві за останні 3 роки без змін зали­шилась загальна земельна площа, в тому числі і сільськогоспо­дарські угіддя. Отже, господарство достатньо забезпечене тру­довими, земельними, матеріальними ресурсами.

Виробничу спеціалізацію господарства визначимо за основ­ними товарними галузями і продуктами, які забезпечують най­більшу виручку від реалізації. Проаналізувавши додаток 12, ба­чимо, що у 2003 році збільшилась виручка від реалізації по та­ких видах продукції, як зерно — на 1481 тис.грн., велика рогата худоба — на 151 тис.грн., свині — на 80 тис.грн., в порівнянні з 2001 роком. У господарстві перестали вирощувати сою, змен­шилась виручка від реалізації овочів відритого ґрунту. Узагаль­нюючим показником, який характеризує рівень спеціалізації є коефіцієнт спеціалізації. Його визначають за формулою:

Кс = 100 : ІТ(2і - 1),                                 (2.1)

де ЕТ — питома вага окремих галузей в обсязі товарної про­дукції, %;

і — порядковий номер окремих галузей за питомою вагою кожного виду в ранжированому ряду;

Кс = 100: (49,5 х 1 + 12,1 х 3 + 9,98 х 5 + 8,96 х 7 + 8,06 х 9 +

+ 6,32 х 11 + 1,87 х 13 + 0,3 х 15 + 0,07 х 17 + 0,26 х 19 +

+ 0,02 х 21 + 0,14 х 23 + 0,11 х 25) = 0,28.

Зроблені розрахунки показали, що ВДСДС с. Агрономічне має середній рівень спеціалізації. Це зумовлено тим, що знач­ний відсоток — 9,98% займає показник — інша реалізація. Але не дивлячись на те, господарство має зерново-молочний напря­мок з розвиненим виробництвом продукції свинарства. Наймен­ше господарство спеціалізується на виробництві меду — 0,14% та вирощуванні сої — 0,01%. Відсутнє птахівництво, вівчарство.

Значні площі посівів займають зернові і бобові культури — 722 га, а також цукрові буряки — 30 га. Під однорічними і бага­торічними травами зайнято 439 га, під кормовими коренепло­дами — 20 га. Середня урожайність сільськогосподарських культур у 2002 році складає: озимих зернових — 41,8 ц/га; ярих зернових — 34,6 ц/га; цукрових буряків — 319,9 ц/га; корене­плодів — 248,6 ц/га.

Основними факторами, що зумовили досягнутий рівень урожайності є раціональне використання органічних і міне­ральних добрив, сучасних засобів захисту рослин від хвороб та шкідників, засобів покращення росту рослин. На ряду з вказа­ними факторами велике значення має застосування високо­якісного насіння — еліта, супер-еліта, яке вирощується в госпо­дарстві. Використовується система сівозмін, зокрема польові, овочеві, кормові. Серед польових сівозмін переважають зер- нопросапні та зернотрав’яні сівозміни. Є місце й для чистих та сидеральних парів.

 

« Содержание


 ...  51  ... 


по автору: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я

по названию: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я