Календарні плани виробництва складаються на базі відомостей про наявність замовлень, забезпеченості їх матеріальними ресурсами, ступеня завантаженості виробничих потужностей та їх використання з врахуванням обумовлених строків виконання. У календарних планах виробництва передбачаються витрати на реконструкцію, заміну обладнання, спорудження нових підприємств, навчання робочої сили. В плани зі збуту продукції та надання послуг включаються також показники з експорту продукції, ліцензування, надання послуг та обслуговування.
Реалізація оперативних планів здійснюється через систему бюджетів чи фінансових планів, які складаються на рік чи на більш короткий термін для кожного окремого підрозділу - центру прибутку, а потім консолідуються в єдиний бюджет фірми. Бюджет формується на базі прогнозу збуту (головним чином, забезпеченості замовленнями та розподілу ресурсів), що необхідно для досягнення намічених планом фінансових показників (наприклад, обсягів продажу, прибутку). При його складанні, передусім, враховуються показники, розроблені в перспективних чи оперативних планах. Через бюджет здійснюється взаємозв’язок між усіма видами планування.
Бюджет фірми - це відображення оперативного плану в грошових одиницях. Він наче пов’язує оперативний і фінансовий плани, даючи можливість передбачити кінцевий результат діяльності, тобто розмір та норму прибутку. Складанням бюджетів займаються різні служби чи спеціальні сектори. Планові комітети, що складаються з вищих керівників, розглядають вже готовий бюджет. Голова фірми затверджує бюджет та відповідає за ефективність методів щодо його розробки.
3. Принципи планування
Для того, щоб функція планування досягла своїх цілей, вона повинна ґрунтуватися на таких принципах: повнота, точність, економічність, безперервність, гнучкість, масовість.
Принцип повноти. Планування повинно охоплювати всі галузі діяльності підприємства, а також усі етапи, дії та операції як господарських процесів, так і процесів управління. Якщо при плануванні щось випаде зі сфери уваги менеджера, то неминуче виникнення у цій ланці «вузького місця», тобто зривів, неузгодженості.
Принцип розумної оптимальності. При плануванні потрібно, по можливості, точно визначити економічні параметри, кількісні та якісні характеристики дій, оскільки плани є орієнтирами в діяльності. Але потрібно бути готовими до можливих змін цих параметрів у ході функціонування організації в разі змін в її внутрішньому чи зовнішньому середовищі.
Принцип результативності. Всі розроблені в планах заходи повинні забезпечувати постійний розвиток підприємства та отримання додаткового прибутку від них.
Принцип безперервності. Планування досягає поставлених цілей тоді, коли воно здійснюється не епізодично, а безперервно
як у часі, так і в просторі. Цей принцип тісно пов’язаний з принципом гнучкості: якщо плани виглядають не досить обґрунтованими, то їх потрібно переглядати, оскільки догматизація їх приведе до руху у хибному напрямку.
Принцип масовості. Обґрунтовані плани можуть бути розроблені тільки при залученні до процесу планування співробітників, які виконують ці плани. Залучення майбутніх виконавців до процесу розробки планів стимулює усвідомлене їх виконання, активізує активність виконавців, дає змогу врахувати обставини, що можуть бути невідомі менеджеру.
4. Методи організаційного планування
До методів організаційного планування відносять: метод послідовного опису операцій; графіки виконання; метод сітьового планування і управління; метод робочого календаря.
1.Метод послідовного опису операцій.
Суть цього методу полягає у складанні плану послідовного виконання робіт, у якому кожна з них описується з необхідним ступенем деталізації. План може бути складений у вигляді послідовного переліку операцій, у вигляді схеми чи таблиці.
» следующая страница »
1 ... 38 39 40 41 42 4344 45 46 47 48 ... 310