Гімнастика пальців: згинання пальців, прогинання пальців, масажування пальців, ніби нагвинчуючи гайку на палець, масажувати пальці обох рук.
Практика переконує, що неврозу - цього досить поширеного стану керівників - можна уникнути, якщо сформувати у людини установки та вміння виходити зі стресових ситуацій з мінімальними втратами [8].
Які ж засоби для цього необхідні?
Динамічність установок. Людина з великим набором гнучких установок і достатньо великою кількістю різних цілей, яка володіє здатністю їх замінювати у випадку невдачі, захищена краще від неврозу, ніж людина, яка однозначно орієнтована на досягнення цього і тільки цього результату.
Уміння переоцінити те, чого не зміг досягти. Ослабити невроз допомагає вміння принизити значущість втрати, знизивши цінність того, до чого прагнув.
Об’єктивація стресів. Суть цього методу полягає у вмінні відрізнити невдачі від катастрофи, безладдя від біди, випадкову похибку від краху всіх життєвих планів тощо. Це здатність об'єктивно оцінювати те, що в першому своєму виразі найчастіше уявляється катастрофічним або трагічним. Серйозною допомогою в цій справі є складання того, що ми називаємо оціночними картами. їх структура досить проста, а ефективність застосування часом, прямо-таки, разюча.
Карта складається з двох колонок. У ліву в порядку убування негативної значущості заносяться всі уявні негативні події, які можуть стосуватися даної людини. У праву, вільну від записів, вноситься нагадування про реальні досягнення, які були нещодавно (ще свіжі в пам’яті), або робиться запис про здобутий з невдачі урок (перетворити шкоду на користь).
У людини, яка не володіє таким сприйняттям і слабка в нервово-психічному відношенні, будь-який осуд з боку керівництва може викликати невротичну реакцію. Людина, яка має подібний масштаб для порівняння, відразу ж ставить все на місце. Якщо до того ж їй вдається заповнити праву половину колонки, - раціональне сприйняття невдачі їй забезпечено, і неврологічні збої в діяльності будуть попереджені.
З повсякденних спостережень ми знаємо, що має місце явище перенасичення спілкуванням, яке нерідко є джерелом напруженості в стосунках між людьми. Це означає, що існує якась міра часу спілкування, вихід за межі якої може, в одному випадку, призвести до втрати конструктивного смислу спілкування, а в іншому - до конфліктів. При цьому важливо враховувати, що для різних пар та для різних груп людей ця міра різна. Законом перенасичення спілкування не можна нехтувати. Щоб запобігти появі стресових стосунків між людьми, слід насамперед знати ознаки перенасичення спілкування (виникнення та посилення безпричинного невдоволення партнером, роздратованість, образливість тощо) і вміти своєчасно виходити із контактів з такими людьми заради наступного позитивного продовження подібних контактів.
Навчання на досвіді. Більшість людей вміють навчатися на власному досвіді. Тут два головних моменти: по-перше, потрібно навчитися самому не ставати джерелом власних стресів, а, подруге, як говорять, не попадатися вдруге, тобто вміти передбачити виникнення стресових ситуацій, які від вас не залежать, і своєчасно запобігати або уникати їх.
Основні моменти: подолання внутрішніх конфліктів між високою самооцінкою і низькою оцінкою оточуючих (історичний конфлікт); між потребами і неможливістю їх задоволення через почуття обов’язку, моралі (психостенічний конфлікт), між висо
ким рівнем і недостатньо розвиненими інтелектуально-психологічними можливостями (неврастенічний конфлікт).
Повернення до «себе». Життя примушує нас грати дуже різні психологічні ролі, нерідко всупереч тому, що закладено в нас природою. (Наприклад, слабкому меланхоліку іноді доводиться грати роль сильного сангвініка.) Природно, із збільшенням частоти подібних рольових перемикань зростає внутрішня суперечність між темпераментними резервами особистості та вимогами їх діяльності. Згладити гостроту цієї суперечності можна лише одним шляхом - знаходити час для повернення себе до свого природного стану (наприклад, домашні умови).
» следующая страница »
1 ... 236 237 238 239 240 241242 243 244 245 246 ... 310