Організація праці менеджера

Послідовність дій прийняття рішення методом “мозкової атаки” показа­на на схемі.

1.  З’ясування проблеми

2.  Формулювання проблеми

3.  Вибір учасників

4.  Визначення ведучого

1.  Висловлювання проблеми ведучим

2.  Висловлювання спонтанних пропози­цій вирішення проблеми учасниками

ї

1. Оцінка ідей та пропозицій експертами

У

 

У

 

У

позитивні

 

придатні

після

доробки

 

непридатні

У—

 

 

 

 

2. Конкретні пропозиції для проблеми

вирішення

3. Розвиток ідей ведучим

Е

4. Узагальнення результатів після висловлювання

Розглянемо деякі методи прийняття рішень.

Метод Дельфи (від грецького міста Дельфи) базується на прийнятті рішен­ня шляхом багаторівневої процедури анкетування. Після кожного туру дані анкетування доопрацьовуються, одержані результати повідомляються експер­там з визначенням розміщення оцінок.

Спочатку анкетування проводиться без аргументування, а у другому турі особливі від інших відповіді аргументуються, а інакше експерт може змінити оцінку. Після стабілізації оцінок опитування припиняється і експерти прийма­ють уточнене рішення.

Метод “кінчісио” використовується японськими організаціями. Сутність цього методу полягає у тому, що на розгляд особам за списком, складеним ме­неджером, передається проект рішення. Кожен з них повинен розглянути його і надати свої зауваження у письмовій формі.

Після цього менеджер проводить нараду із запрошенням тих спеціалістів, думка яких не зовсім зрозуміла.

Експерти вибирають своє рішення відповідно до індивідуальних переваг, а якщо вони не співпадають, то перевагу віддають за допомогою таких прин­ципів:

•   принцип більшості голосів;

•   принцип диктатора—в основу береться думка однієї особи групи, вико­ристовується у надзвичайних ситуаціях;

•   принцип Курно — використовується тоді, коли у експертів немає однієї думки, їм пропонується знайти компромісне рішення, щоб не уразити інтере­си кожного з них.

•   принцип Парето — використовується у випадках, коли треба прийняти рішення в умовах об’єднання експертів в одній групі (коаліції) і їм невигідно змінювати умови зразу всім членам групи.

•   принцип Еджворіа—використовується тоді, коли група експертів скла­дається із кількох коаліцій, і кожній із них невигідно змінювати своє рішення. Рішення можна прийняти на основі знання переваг коаліцій і не наносячи втрат один одному.

Метод моделювання. Модель — це схема якогось явища, зразок якогось явища у конкретній ситуації. Моделювання—це дослідження на моделях про­цесів, що проходять у реальному житті, які незручно вивчати у природних умо­вах.

Управлінська наука розглядає три типи базових моделей:

1) фізична модель — показує те, що досліджується, але у збільшеному або у зменшеному вигляді об’єкта управління;

2) аналогова модель — це аналог досліджуваного об’єкта, який поводить себе як реальний об’єкт, і у той же час він не є таким. Це може бути організа­ційна схема підприємства і за нею виконуються управлінські дії.

3) математична модель — використовує символи для описування характе­ристик об’єкта управління або події.

Кількість різних моделей така велика, як і кількість проблем в управлінні, для вирішення яких вони були розроблені. Якщо їх згрупувати за призначен­ням, то вони об’єднуються у такі групи:

 

« Содержание


 ...  139  ... 


по автору: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я

по названию: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я