Організація праці менеджера

5.  За сферою дії управлінські рішення поділяються на дві групи;

•  загальні;

•  локальні.

Загальні рішення — це такі рішення, які стосуються організації в цілому. Вони визначають головні завдання організації, основні напрями її розвитку. Ці рішення приймає безпосередньо перший керівник (директор, голова прав­ління, президент) або колективний орган управління (правління, президія, спостережна рада, загальні збори акціонерів, пайовиків, учасників товари­ства).

Локальне (обмежене) рішення—це таке управлінське рішення, яке прий­мається по окремому підрозділу організації. Такі рішення спрямовані на регу­лювання якогось процесу в конкретній ситуації, що склалась на виробництві.

Локальні рішення іноді можна передбачити раніше, а іноді необхідність у них виникає раптово через зміни умов виробництва на якійсь дільниці або в цілому в організації.

6. За функціональними відзнаками відрізняють такі управлінські рішен­ня:

•  адміністративні;

•  економічні;

•  технологічні;

•  технічні тощо.

У кожній організації, крім перелічених внутрішніх функцій, є рішення і зовнішні, тобто для взаємодії з суб’єктами зовнішнього середовища, про відно­сини з постачальниками, покупцями, фінансовими та контролюючими орга­нами, про одержання кредиту в банку тощо.

Такі управлінські рішення оформляються у вигляді доповідних записок, запитань, пропозицій.

Таким чином, наведена класифікація управлінських рішень дає можливість будь-яке рішення охарактеризувати за шістьма ознаками.

6.3.     Порядок підготовки і прийняття управлінських рішень

Управлінське рішення — це підсумок попередньо обдуманої мети та за­собів її досягнення.

У статутах організації будь-якої організаційно-правової форми і форми власності передбачені питання, що відносяться до компетенції певного органу управління.

Керівники організації визначають за якими питаннями, в які строки і з чиєю участю приймаються рішення, що гарантують їх правильність і об’єк­тивність. Але основна складність проблеми полягає у тому, щоб знайти найбільш ефективний варіант рішення.

Приймаючи управлінське рішення, менеджер організації, по суті, відпо­відає на такі запитання:

•  що треба вирішити?

•  яке за видом повинно бути рішення?

•  коли потрібно приймати рішення?

•  хто і як повинен брати участь у ньому?

•  хто повинен і в які строки виконувати рішення?

•  кого треба інформувати про прийняте рішення?

Необхідність у прийнятті рішення може бути обумовлена внутрішніми обставинами в організації або змінами у зовнішньому середовищі.

Процес прийняття рішення менеджером проходить поетапно у такій по­слідовності (схема):

1) знайомство з проблемою або ситуацією;

2)  вивчення обставин і формування мети;

3)  збір інформації і визначення критеріїв оцінки проекту рішення;

4)  розробка проекту рішення;

5) оцінка варіантів рішення і вибір оптимального варіанта;

6) правове оформлення рішення;

7) доведення до виконавців і розробка заходів з виконання рішення;

8) контроль за виконанням рішення;

9)  підбиття підсумків виконання рішення.

На першому етапі здійснюється знайомство з проблемою.

Проблема—це складне питання, завдання, яке вимагає вирішення, це не­доліки, що стримують робочий процес, розвиток організації.

Менеджер повинен не тільки своєчасно, а й правильно вирішувати про­блеми, що виникають, вони можуть виявитися і в результаті аналізу підсумків роботи у минулому періоді.

На цьому етапі менеджер зосереджує свою увагу на виявленні основних (вузлових) проблем розвитку як у поточному, так і в майбутньому періоді. Його завдання — глибоко вникнути у динаміку змін і оцінити можливості трудового колективу і труднощі, що виникають, відібрати дійсно кардинальні проблеми, оцінити їх причини, уявити можливі наслідки того або іншого варіанта впливу. Буває і так, що проблема є, але вона ще не “визріла”. Іноді треба випередити події, усунути загострення ситуації.

 

« Содержание

» следующая страница »
1  ... 130 131 132 133 134 135136 137 138 139 140  ... 240