Менеджмент підприємства

Політика процесу включає цілі, засоби та шляхи функціонуван­ня окремих сфер діяльності підприємства. Зокрема, сюди входять: політика придбання (розпорядження сировиною, допоміжними і не­обхідними для виробництва матеріалами та запасними частинами, а також платними послугами); інвестиційна політика відносно облад­нання (використання, утримання та відбраковка обладнання); кадро­ва політика (набір, зайнятість, оплата праці, підвищення кваліфікації та звільнення зайнятих у виробництві); фінансова політика (виплата та покриття необхідних витрат); виробнича політика (організація си­стеми виробництва, розміри партій виробів, послідовність їх оброб­ки); політика звітності про діяльність підприємства.

"Філософія підприємства" визначається загальними формулю­ваннями, що положенні в основу цілей його діяльності. Філософія підприємства пояснює його існування і діяльність, дає характерис­тику його управління і основні уявлення про те, чим, власне, під­приємство повинно бути.

Філософія підприємства описує господарську одиницю (хто ми?); мету (що ми хочемо?); сферу діяльності (що ми робимо?) та норми поведінки. У філософії підприємства концентруються основ­ні цінності, які для співробітників повинні слугувати орієнтирами в їх діяльності. При цьому підприємство розглядають як:

1)       соціальну організацію, в якій працівники можуть вільно про­являти та розвивати свої здібності;

2)       виробник продуктів, що знаходять попит;

3)       конкурент іншим виробникам продуктів, що переслідує мету утримувати, розширяти та розвивати власний ринок;

4)       соціальний інститут, що враховує інтереси всього суспільства;

5)      частину вільного господарчого укладу, прибічником якого воно являється;

6)      творця екологічно чистих товарів та способів виробництва.

Принципи підприємства - це його основний закон (устав), що

чітко і ясно формулює загальні директивні положення про бажану поведінку всіх його членів. Принципи підприємства включають в себе наступні положення:

1)      загальні термінові цільові установки - цілі, пов’язані з під­приємством, працівниками, оточенням (склад і розвиток підприєм­ства, забезпечення ринку, соціальні цілі);

2)       концепції, пов'язані з ринком - види продукції та послуг, що плануються до виробництва; перевід конкурентної продукції на освоєні ринки; можливі ринки; ринкові сегменти (споживчі групи) яким необхідно надати перевагу;

3)      принципи, пов'язані з управлінням - розробка мети, при­йняття рішень, планування, розв'язання конфліктів, інформування, мотивація; види контролю і його виконавці, оцінка досягнень, під­вищення кваліфікації, стилі управління;

4)      принципи, пов'язані з працівниками - вимоги при запрошен­ні на роботу, мотивація, кооперування, творче, підприємницьке ми­слення, розкриття індивідуальних можливостей, прийняття на себе відповідальності, оцінка працівників і допомога їм;

5)     принципи зовнішніх зв’язків - клієнтура, постачальники, вклад­ники капіталу, конкуренти, суспільство, держава. Зокрема, принципи, що торкаються чесних помірних дивідендів, якості, сервісу, тривалос­ті зв’язків, захист зовнішнього середовища, суспільних зобов'язань, інформації.

Дотримання принципів підприємства може забезпечуватися тим, що вони приймаються до уваги при оцінці працівників, визначенні окладів і плануванні пересування по службі. При порушенні цих принципів можуть бути винесені догани або попередження, а при багаторазових порушеннях - пересування на нижчу посаду аж до зняття з керівної посади або звільнення.

„Неперсональне” управління

Спеціалісти з менеджменту (6) розрізняють неперсональне і пер­сональне управління. При неперсональному управлінні, вплив на підлеглих і процеси здійснюються без прямої участі менеджерів. Не­персональне управління забезпечується наступними прийомами:

 

« Содержание


 ...  40  ... 


по автору: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я

по названию: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я