Управління асортиментом передбачає координацію пов’язаних видів діяльності — технологічної та проектної, комплексного використання ринку, організації збуту, сервісу, реклами, стимулювання попиту.
Завдання планування та формування асортименту полягають: перш за все у тому, щоб підготувати “споживчу” специфікацію на виріб, передати його проектному (конструкторському) відділу, а потім прослідкувати, щоб дослідний зразок був досліджений, при необхідності модифікований та доведений до рівня вимог споживачів.
Підсумковим документом по плануванню асортименту в маркетингу є виробничо-збутова програма чи план маркетингу. Номенклатура продукції чи структура асортименту визначається:
> сформованої товарної і фірмової структури ринку, ступенем його монополізації, наявністю чи відсутністю вільних споживчих ніш і ємністю ринкових сегментів.
> структурою потреб і попиту населення.
> вимогами покупців, споживчими оцінками і перевагами
> тенденціями розвитку моди в асортименті і науково-технічному прогресі.
> виробничо-технологічними можливостями підприємства.
> асортиментом сировини, матеріалів і комплектуючих виробів.
Обсяги випуску товарів обумовлюються:
—станом і перспективами розвитку кон’юнктури ринку (ємності, частки ринку, у тому числі займаної товарами конкурентів, рівнем цін);
—обсягами платоспроможного попиту населення;
— рівнем цін підприємства;
— виробничими потужностями;
— наявністю сировини;
—стадією життєвого циклу товару.
Час виходу на ринок з виробом залежить від сприятливості економічної ситуації (кон’юнктури ринку), стадії життєвого циклу товару, обраної ринкової стратегії. Принципова схема взаємодії факторів у процесі планування асортименту товарів з позицій маркетингу представлений на рис. 13.13
До внутрішніх факторів можна віднести забезпеченість матеріально-технічними ресурсами, фінансове положення та кадрові можливості підприємства.
Для одержання базової інформації для планування по деяким перерахованим вище факторах необхідно провести маркетингові дослідження, у тому числі в рамках комплексного дослідження ринку. Вихідні дані і фактори, що впливають на процес планування асортименту виробів текстильної промисловості розділяються на зовнішні і внутрішні.
До зовнішніх відноситься:
1. Стан ринку і перспектив його розвитку
2. Обсяг і структура попиту населення
3. Обсяг і структура потреб
4. Вимоги покупців, споживчі оцінки і переваги
5. Наявність виробів-аналогів, вироблених конкурентами. Тенденції моди і їхня динаміка
6. Рівень і механізм регулювання цін
7. Тенденції науково-технічного прогресу
8. Стадія життєвого циклу товару
Товарні стратегії, які застосовують фірми у процесі планування товарного асортименту наступні:
> недиференційований маркетинг;
> концентрований маркетинг;
> сегментація товару;
> стратегія диверсифікації.
Диверсифікація — стратегія, що передбачає розширення сфер діяльності фірми на ринках нових продуктів, виробництво яких не пов’язане з основним виробництвом. Типовими є горизонтальна, концентрична та багатогалузева диверсифікації [111].
» следующая страница »
1 ... 276 277 278 279 280 281282 283 284 285 286 ... 445