Менеджмент

Неформальна організація — це спонтанно утворена група людей, які вступають у регулярні, постійні взаємодії для досягнення певної мети.

Як і у формальних організацій, і цілі являються причиною існування групи. Важливо знати, що в великій організації існує не одна неформаль­на організація. Більшість із них вільно об’єднані в певну мережу. Тому деякі автори рахують, що неформальна організація — це, по суті, мережа неформальних груп. Для утворення груп особливо сприятливе трудове середовище. Завдяки формальній структурі організації, її завданням одні і ті ж люди звично збираються кожен день, інколи на протязі багатьох років. Люди, які в інших умовах навряд чи зустрілися б, часто вимушені проводити більше часу в оточенні своїх колег, ніж у своїй власній сім’ї. Більше того, характер завдань, які вони вирішують, у багатьох випадках змушує їх часто спілкуватись, взаємодіяти. Результатом цього інтенсив­ного спілкування, взаємодії є спонтанне виникнення неформальних організацій.

У неформальних організацій багато спільного з формальними, в які вони вписані.

Вони в деякому плані організовані так само, як і формальні, — у них є іерархія, лідери і завдання. В організаціях, які спонтанно виникнули, та­кож є неписані правила, які називаються нормами, вони служать для членів організації еталонами поведінки. Ці норми підкріплюються сис­темою заохочень і санкцій.

Специфіка в тому, що формальна організація утворена за раніше про­думаним планом.

Неформальна організація скоріше являється спонтанною реакцією на не задоволені індивідуальні потреби.

Структура і тип формальної організації будуються керівництвом свідомо за допомогою проектування, в той час як структура і тип нефор­мальної організації виникають в результаті соціальної взаємодії.

Л.Сейліс і Д.Штраус говорять: ’’Співробітники утворюють товариські групи на основі своїх контактів і загальних інтересів, і ці групи виника­ють з самого життя даної організації. Але, як тільки ці групи утворились, вони починають жити власним життям, майже повністю відірваним від трудового процесу, на основі якого вони виникли. Це динамічний само- генеруючий процес. Співробітники, об’єднані рамками формальної орган­ізації, взаємодіють один з одним. Постійно виростаючі взаємодії сприя­ють виникненню у них приятельських почуттів по відношенню до інших членів групи. В свою чергу ці почуття утворюють основу для все більшо­го числа різноманітних видів діяльності, багато з яких відсутні в посадо­вих обов’язках:

А спільні обіди;

А виконання роботи за приятеля;

А боротьба з тими, хто не являється членом групи;

А азартні ігри;

А допомога.

Такі можливості взаємодії сприяють утворенню більш міцних міжособових зв’язків.

! А Тоді групапочинає бутичимось більшим,ншщюсїїзоорилюдей.

•А Вона утворює традиційні способи виконання тих чи інших І дій — комплекс стійких характеристик, правил, які важко підда-

•          ються змінам. Група перетворюється в організацію.”

Чому люди вступають у групи і неформальні організації?

Люди зазвичай знають, чому вони вступають у формальні органі­зації:

•    хочуть здійснювати мету організації;

•    їм потрібна винагорода, зарплата;

•    ними рухає престиж даної організації.

У людей теж є причини для вступу в неформальні групи і організації, але вони часто їх не усвідомлюють. Як показав Хоторнський експери­мент, належність до неформальних груп може дати людям психологічні вигоди, які не менш важливі для них, ніж зарплата.

Найважливіші причини вступу в неформальну групу: ■/ належність ( приналежність);

■/ взаємодопомога;

■/ взаємозахист;

■/ тісні спілкування і зацікавленість.

 

« Содержание

» следующая страница »
1  ... 123 124 125 126 127 128129 130 131 132 133  ... 245