Маркетинг

Таблиця 2.2

Переваги та недоліки організаційних структур служби маркетингу

Форма

організації

Переваги

Недоліки

Функціональ­

на

-   простота організації;

-   точно визначене коло обов’язків кожного фахівця;

-   визначена міра відповіда-льності кожного за результати;

-   простота процесу підготовки управлінського персоналу;

-   стандартизація управлінських процесів;

-   орієнтація керівників на одер­жання поточного прибутку;

-   низька ефективність при широ­кому асортименті товарів і різних сегментах ринку;

-   великий ступінь централізації;

-   груповий егоїзм в мотивації пер­соналу;

-   відсутність перспективного прое­ктування.

Товарна

-  оперативне регулювання на зміни в маркетинговому середовищі;

-  координація всього комплексу маркетингу менеджером з конк­ретного товару;

-  приділення однакової уваги всім видам товару;

-  можливість порівнювати роботу окремих підрозділів;

-дублювання функцій маркетингу; -великі витрати;

-   складність постановки функціо­нальних завдань;

-   нестача прав у менеджерів з окре­мих видів товарів;

-   подвійне підпорядкування.

Географічно-

територіальна

-  оперативне регулювання на ви­моги ринку;

-  краща мотивація співробітників;

-  спеціалізація на рин^ (сінергія);

-  порівняно низький потенціал конфліктів в управлінні;

-  координація комплексу марке­тингу менеджером конкретного регіону;

-  тісні відносини з контактною аудиторією;

-  знання традицій та звичаїв міс­цевих покупців;

-  дублювання функцій маркетингу;

-   велика трудомісткість роботи;

-   складність комунікацій в рамках усього комплексу маркетингу;

-  значні витрати.

Ринкова

-   побудова роботи з урахуванням по­треб конкретних сегментів ринку;

-   системний підхід до вирішення завдань маркетингу;

-   орієнтація на досягнення довго­тривалих цілей;

-    труднощі в координації загально­го комплексу маркетингу підпри­ємства (фірми);

-    дублювання функцій при реаліза­ції подібних завдань;

-    висока вартість.

Матрична

(товарно-

ринкова)

-  висока точність перспективних проектів;

-  пристосованість до вимог змін у маркетинговому середовищі;

-  структурна гнучкість відповідно до цілей та завдань;

-  майже відсутні втрати інформа­ції, висока комунікативність пе­рсоналу;

-  висока координація діяльності;

-    надзвичайно висока вартість;

-    висока ймовірність конфліктних ситуацій;

-    нечіткість у розподілі повнова­жень і відповідальності;

-    дублювання функцій управління при забезпеченні реалізації окре­мих маркетингових програм.

 

Служба маркетингу підприємства може мати спрощену струк­туру. У цьому випадку відсутню частину маркетингових послуг замовляють спеціалізованим маркетинговим фірмам.

Вибір структурної форми у значній мірі залежить також від бюджету підприємства та того обсягу відрахувань на маркетинг, які воно може виділити. Раціональний розподіл засобів між відділами служби маркетингу відбувається як на основі власного досвіду, так і за допомогою аналізу маркетингової діяльності кон­курентів. Виділення коштів на маркетинг — це рішення оптиміза- ційної задачі з великою кількістю змінних, у тому числі і тих, які прогнозуються, ймовірного характеру, які змінюються у часі та у просторі, при чому часто нелінійно.

 

« Содержание


 ...  28  ... 


по автору: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я

по названию: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я