Специфічні особливості природи економічних процесів і явищ, які виражаються у взаємодії об’єктивних та суб’єктивних факторів (наприклад, людина є елементом продуктивних сил і в той час носієм виробничих і ринкових відносин).
Властивості цілісності, тобто такі, які не притаманні її елементам (підсистемам), розглянутим окремо, поза системою (наприклад, ні один з цехів (підрозділів) не може виробляти продукцію, виготовлену усім підприємством).
Складні інформаційні процеси обумовлені чисельними взаємозв’язками між підсистемами, яка керує і якою керують.
Множина цілей, які можуть не співпадати із цілями окремих підсистем (наприклад, один із показників ефективності в роботі апарату управління є витрати, пов’язані із його утриманням, але малочисельний апарат управління при незначних витратах на його утримання не забезпечує ефективного керівництва фірмою, що погіршує виробничо-комерційні показники роботи фірми).
Динамічність процесів, що мають стохастичний характер, наприклад, витрати сировини на виготовлення продукції).
Багатофункціональність, що виявляється, наприклад, в тому, що функціями управління системами є оптимізація планування, обліку, контрол, регулювання тощо.
Інерційність — залежність майбутньої поведінки системи від попереднього розвитку.
Таким чином, організацію маркетингу на підприємстві необхідно розглядати з позиції системного підходу.
Процес маркетингу може бути охарактеризований як сукупність дій щодо приведення всіх ресурсів фірми у відповідність з вимогами ринку з метою отримання прибутку. Цей процес є циклічним і безперервним, бо починається з вивчення споживачів та виявлення їх потреб, а заключним етапом є задоволення цих потреб за допомогою придбаного товару або послуги. Зміни в структурі потреб споживачів спонукають виробників товару модифікувати товар або створювати новий. В загальному вигляді процес маркетингу включає наступні основні етапи (рис. 2.3).
Маркетинг — не адміністративна система, його завдання створити сприятливі умови успіху в результаті використання економічних і організаційно-психологічних механізмів, які допомагають долати адміністративні бар’єри. Безперервність здійснення, в ході розробки програм, прямого і зворотного зв’язків з ринком дозволяє своєчасно пристосувати структуру виробництва до потреб, які постійно змінюються або породжують нові. Застосування маркетингу заставляє по-іншому підходити до практики планування, матеріального стимулювання, ціноутворення не тільки у виробничих відділеннях, але й у верхніх еталонах управління виробництва. Особливого значення набуває необхідність перебудови орга
нізаційної структури, встановлення чітких повноважень і відповідальності. Без удосконалення такої організаційної структури впровадження маркетингу в практику неможливе. Важливо також чітко уявляти межі, які охоплює маркетингова діяльність. Це має практичне значення для визначення взаємодії маркетингу з іншими функціями управління. В реальному житті всі функції управління тісно пов’язані, а маркетинг виступає як вихідний момент, або як передумова планування.
|
|||
Похожие книги
|