1 Вступне слово Президента України ... Урядовий Кур'єр 31 січня 2004 р.
керувати всім народним господарством, що спричинить ліквідацію суперечності між індустрією і бізнесом.
Сам прихід до влади технічної інтелігенції вважався ним дуже простим - результатом оголошення страйку, із-за якого стане неможливим виробництво, що змусить підприємців добровільно відмовитись від влади з метою задоволення суспільних потреб, а господарське життя країни, на його думку, знаходитись під контролем "ради техніків".
На відміну від Веблена, Дж.Коммонс основою економічного розвитку вважав юридичні відносини, норми права, а економічні інститути - каторіями юридичного порядку, зводив сутність економічних відносин до угод з титулами власності. Він також наголошував на вирішальній ролі ринку серед різних сфер суспільного відтворення (що робило його прихильником мінової концепції), намагався поєднати юридичне тлумачення економічних явищ та процесів з постулатами концепції граничної корисності представників австрійської школи, стверджував, що виробництво є предметом не інституціональної, а інженерної політичної економії, а в сфері обігу здійснюється насамперед переміщення титулів власності. Сукупність таких угод формує "рухливий інтерес" (інтерес в дії), що становить основу кожного господарського підприємства, а інститути і є інтересами в дії разом з правилами, які підтримуюгь цей рух.
Конкретними формами таких інститутів він називав сім'ю, акціонерні компанії, тред-юніони, союзи підприємців, державу. Складовими елементами угод він вважав конфлікт, взаємодію і вирішення. Можливість вирішення суперечностей за умов капіталізму є основою концепції гармонії інтересів. Дж. Коммонс розглядав юридичні угоди між підприємцями і найманими працівниками як рівноправними партнерами, основою всіх інших угод. До цих угод, на його думку, повинні приєднатися корпорації, спілки підприємців, тред-юніони та інші учасники і, навіть, держава.
Вартість товару, яку він називав розумною вартістю, також визначається у процесі обміну державою. У разі виникнення соціальних суперечностей у суспільстві в цьому винна, передусім, держава, яка була неспроможною створити ефективний механізм юридичного регулювання конфліктів. Крім того, шляхом заключения угод між різними інститутами здійснюється реформування економіки і всього суспільства. Найважливішу роль у юридичних відносинах він надавав "титулам власності". З цією метою розмежовував речову, неречову (борги, боргові зобов'язання) та невидиму власність (цінні папери). У купівлі-продажу цінних паперів Дж. Коммонс вбачає головну особливість капіталізму, найважливішу категорію даного ладу, а отже, помилково відводить фіктивному капіталу вирішальну роль. Щодо практичних заходів, то його пропозиція знизити податки на капіталістів буда антидемократичною. Правовий підхід Дж. Коммонса до більшості соціально-економічних проблем суспільства, передусім до "титулів власност" запозичений неоінституціоналістами при трактуванні відносин власності в сучасному капіталістичному суспільстві, про що детальніше буде сказано далі.
У даному разі слід зазначити, що правовий аспект аналізу соціально-економічних відносин також потрібний в сучасвих гуманітарних науках, він відіграє вирішальну роль в правничих дисциплінах, але в економічній теорії він може лише доповнювати результати отриманих досліджень (як і політичний соціальний тощо зріз). Важливе значення правовий аспект має при з'ясуванні зворотного впливу права і правових відносин в суспільстві на розвиток економіки, відносин економічної власності.
Представник кон'юнктурно-статистичного інституціоналізму У. Мітчелл (1874 -1948) у своїх працях намагався обгрунтувати правильність основних положень інституціоналізму за допомогою статистики. Він також дотримувався хибної думки про те, що основним фактором економічного розвитку є соціальна психологія. Водночас конструктивною була його ідея про необхідність взаємозв'язку економічних досліджень з соціологічними, психологічними та ін.
» следующая страница »
1 ... 74 75 76 77 78 7980 81 82 83 84 ... 279