Категории
Історія економічних учень
1. Дайте характеристику поглядів К. Маркса щодо сутності товару.
2. Які недоліки існують в трактуванні К. Марксом поняття "товару" в контексті
сучасності?
3. Які відмінності в трактуванні К. Марксом сутності капіталу порівняно з
поглядами А. Сміта?
4. В чому полягає сутність суспільно-економічної формації?
5. Які найважливіші наукові відкриття зробив К. Маркс в політичній економи?
6. Які основні недоліки марксистської економічної теорії з погляду сучасності?
7. Дайте характеристику економічних поглядів Ф. Енгельса.
8. Які позитивні та негативні сторони в економічній творчості В. Леніна?
ТЕМА З ІСТОРИЧНА ШКОЛА ТА МАРЖИНАЛІЗМ □ План (логіка) викладу і засвоєння матеріалу:
3.1. Погляди представників історичної школи
3.2. Концепції маржиналізму в контексті сучасної теорії
Запитання і завдання
3.1. ПОГЛЯДИ ПРЕДСТАВНИКІВ ІСТОРИЧНОЇ школи
Виникла у Німеччині в середині XIX ст. Найбільш відомими представниками історичної школи були німецькі економісти Вільгельм Рошер, Бруно Гільдербранд, Вернер Зомбарт, Макс Вебер та інші. Свою назву отримала від своєрідного тлумачення предмета політичної економії та історичного методу дослідження, відповідно з якими ця наука не вивчає економічні закони, а описує конкретно-історичні форми в тій чи іншій країні, викладає історію народного господарства.
Економічні явища, на думку представників цієї школи, зумовлені історичною обстановкою. Тому саму назву "політична економія ’ вони ототожнювали з поняттям “національна економіка”, вважали, що кожна країна розвивається своїм особливим шляхом і не повторює при цьому закономірності розвитку інших країн. Методологічною основою такого висновку було заперечення ними всезагальних і спільних економічних законів. Водночас вони здебільшого коректно стверджували, що політична економія повинна вивчати не відношення між людиною і речами, а відносини між людьми.
Методологічними принципами таких тверджень є, по-перше, акцент не на поверхневих і зовнішніх формах вияву економічних відносин в т.ч. відносин економічної власності. Справді, такі відносини між людьми завжди пов'язані з речами, з привласненням матеріальний благ. Але вони складають лише одну із сторін предмету вивчення політичної економії. Другою такою стороною є економічні зв'язки і відносини між самими людьми у кожній із сфер суспільного відтворення (безпосередньому виробництві, обміні, розподілі і споживанні і насамперед виробничому
споживанні). Водночас в політичну економію вноситься метод “робінзонади" - існування окремої людини на безлюдному острові, яка індивідуально здійснює процес праці, не вступаючи при цьому у виробничі відносини з іншими людьми в жодній із сфер суспільного відтворення.
В методологічному аспекті такий підхід логічно зумовлює заперечення всезагальних (що діють у всіх суспільно-економічних формаціях) і спільних (що діють у декількох формаціях) економічних законів. Адже у відносинах людей до природи в процесі праці якраз встановлюються всезагальні для всіх суспільних способів виробництва економічні закони. Такі закони доповнюються існуванням спільних законів товарного виробництва, а також притаманних для всіх країн специфічних економічних законів, які діють в межах окремої суспільно-економічної формації. Так, в умовах економічної системи капіталізму діють спільні для економіки Франції, Англії, Італії та інших країн закони розвитку виробничих відносин (або відносин економічної власності). Такими спільними законами є виробництво додаткової вартості (у формі прибутку), закон концентрації капіталу тощо. Якби таких законів не існувало, була б неможливою економічна інтеграція країн Західної Європи, становлення глобальних форм інтеграції, передусім між розвинутими країнами.
» следующая страница »
1 ... 32 33 34 35 36 3738 39 40 41 42 ... 279