Удосконалюючи теорії попиту і пропозиції, англійський економіст А. Пігу (1877 - 1959) і англійський економіст Дж. Кейнс (1883 - 1946) відмовились від ідеї про стихійне встановлення рівноваги між цінами попиту і пропозиції і розробили комплекс заходів для її досягнення з участю держави.
Автори концепції граничної корисності при з'ясуванні змісту цього поняття обгрунтували такі положення економічної теорії:
Необхідність при визначенні цінності товару (послуги) враховувати і його корисний ефект. У працях К. Маркса сутність товару розглядається в діалектичній єдності споживчої вартості і вартості, а споживча вартість характеризується насамперед корисністю речі, її здатністю задовольняти певні потреби людини. Проте цей підхід не використаний при розгляді проблеми ціноутворення. Марксистська теорія зосереджується на виробничих відносинах між людьми у всіх сферах суспільного відтворення, а відношення людини до речі як складовий
елемент відношення людини до природи в процесі праці практично ігнорується, як і відношення людини до речей у сфері обігу, де відбувається реалізація створених товарів. Саме цю прогалину заповнила концепція граничної корисності, але, не дослідивши соціально-економічні відносини і зв'язки між людьми, звела проблему до суб'єкгивно- психологічного відношення між людиною і благом. Саме тому предметом економічної науки деякі представники цієї концепції вважали відношення людини до речі.
Намагання при визначенні цінності блага врахувати його рідкісність. Однак ця ідея Д. Рікардо прихильниками маржиналізму не була належно обгрунтована.
Виокремлення Е. Бем-Баверком абстрактної і конкретної корисності як конкретних форм корисності взагалі. Це відповідає вимогам діалектики щодо пошуку суперечливих сторін у кожній категорії.
‘^'З'ясування комплексу функціональних залежностей між цінами товарів і коливанням попиту і пропозиції в міру насичення повної потреби в будь-якому товарі чи послузі, обгрунтування відповідних законів такої залежності.
^ Введення в економічну теорію засад граничного (маргінального) аналізу, системне збагачення кількісного підходу (як елемента діалектитчного методу).
*■ З'ясування впливу суб'єктивної оцінки індивідів та доходів сімей на ціноутворення. У ширшому аспекті йдеться про повніше включення в предмет економічної теорії відносини між людиною і річчю у сфері обігу
і споживання, акцентуванні на цій проблемі.
^Розробка проблеми альтернативних витрат Водночас концепція граничної корисності має такі теоретико-методологічні вади:
> домінуючий метафізичний підхід до предмету економічної теорії, ігнорування відносин економічної власності насамперед у сфері безпосереднього виробництва;
> переважання методу "робінзонади ", або атомістичного підходу, тобто підходу до аналізу мікро- і макроекономічних процесів з точки зору окремого індивіда;
> абстрагування від такого суб'єкта господарської діяльності, як держава, що стосується насамперед основоположників концепції граничної корисності;
Р неврахування соціальних аспектів в економічних явищах і процесах і передусім поділу капіталістичного суспільства на класи, соціальні верстви і прошарки населення;
> заперечення вже обгрунтованих і підтверджених практикою економічних законів, - це надало концепції граничної корисності (насамперед представникам австрійської школи) однобічності, зумовило необхідність поєднання у наступних теоріях багатьох фундаментальних положень теорії трудової вартості і окремих позитивних сторін концепції граничної корисності;
» следующая страница »
1 ... 127 128 129 130 131 132133 134 135 136 137 ... 279