Історія економічних учень

У варіанті концепції граничної корисності, розробленому англійським економістом У. Джевонсом (1635 - 1862), зроблена спроба виміру

корисності на основі закону спадної корисності. Замість поняття "гранична корисність" він вживав термін "кінцевий ступінь корис­ності". Простим методом вимірювання цінності вчений вважав порядкове зіставлення насолоди і страждань (наслідуючи теорію насолоди і страждань Й. Бентама) а корисність, що лежить в основі цінності, визначав відношенням споживача до товару, який споживається і зменшується (як і насолода) із збільшенням його кількості. Рівень ринкових цін, на думку У. Джевонса, визначається величиною відчуттів (співвідношенням насолоди і страждань).

Уперше ідею органічного поєднання теорії трудової вартості і концепції граничної корисності висловив Ф. Енгельс у "Начерках до критики політичної економії", про що вже зазначалось.

Першу спробу синтезувати позитивні аспекти теорії трудової вартості і концепції граничної корисності в українській економічній літературі зробив М. І. Туган-Барановський, але водночас допустив при цьому окремі недоліки, про які вже зазначалось.

Слід зауважити, що в економічній теорії К. Маркса вживається поняття "вартість", а в маржиналістській концепції "цінність ". Окремі українські та російські вчені (серед останніх - Я. Певзнер) намагаються довести, що в "Капіталі" К. Маркса поняття "цінність" (Wert) - неправильно замінено на російський термін "вартість "(Kosteп). На це у свій час звернув увагу ще Туган-Барановський. Він, зокрема, стверджував, що російські економісти-марксисти використовували як тотожні поняття "вартість"та "цінність", тоді як ці категорії треба вживати як протилежні.

Тому при правильному трактуванні концепції граничної корисності вона не заперечує, а підтверджує теорію трудової вартості. Зокрема, при досягненні максимального ефекту оцінка блага за його господарською корисністю збігається з оцінкою того самого блага за його трудовою вартістю. М. І. Туган-Барановський формулює закон цінності, згідно з яким граничні корисності господарських благ, що вільно відтворюються, прямо пропорційні їх трудовим вартостям. Отже, оцінка корисності та оцінка витрат як рівноправних сил об'єктивуються за допомогою ринку.

На думку Л. Горкіної, поняття "цінність" використовується у розумінні мінової цінності, або як ціна. Якщо це так, то концепції гранично^ корисності взагалі позбавлені своєї субстанціональної основи, оскільки мінова вартість та ціна є формами вияву вартості. Якщо в теорії Маркса відповідно вживаються категорії "вартість" і "мінова вартість", "вартість" і "ціна", а отже досліджують сутність певного явища та

229

Теорія вартості та концепція граничної корисності

форми його вияву, то в концепції граничної корисності увага зосереджу­ється дише на формах вияву.

Сучасні прихильники граничної корисності розглядають еластичність попиту не тільки як функціональну залежність між ціною і попитом, а і як взаємозалежність між відсотком і пропозицією капіталу, ціною і пропозицією товарів, заробітною платою і ринком робочої сили. Ця концепція включена у більш широку теорію попиту і пропозиції різних факторів виробництва.

При вимірюванні корисності західні вчені (Дж. Нейман, О. Морген- штерн та ін.) пропонували різні штучні способи вимірювання величини корисності за допомогою теорії ігор, Д. Робертсон та ін. (Дж. Хікс, П. Самуельсон) вихідним пунктом своїх розробок називають переваги споживачів, порівняння яких (переваг) при купівлі різних товарів використовуються для побудови порядкової функції корисності. П. Самуельсон, зокрема, намагається поєднати варіант концепції попиту і пропозиції У. Джевонса і концепції корисності Дж. Хікса і В. Парето, які розглядають ранги корисності і ступені першості одного набору товарів і послуг перед іншими. В. Парето, Дж. Хікс і український економіст Є. Слуцький (1880-1948) виходили з оберненої залежності і досліджували не залежність цін від корисності благ, а йшли від доходів і цін до з'ясування потреб і відчуттів. Це дало змогу виявити національні аспекти при аналізі споживчих бюджетів сімей і еластичності попиту, зробити реалістичні прогнози зміни попиту за певного рівня доходів і цін, що змінюються, і навпаки (при цінах і динамічних доходах).

 

« Содержание


 ...  131  ... 


по автору: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я

по названию: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я