214,8
527,4
403,5
2153,6
1271,0
4009,3
Spain
6386,7
11800,1
15758,6
37530,2
28010,4
21212,3
Sweden
10967,4
19842,7
60856,2
23242,1
11770,2
11099,4
Switzerland
6641,8
8941,9
11714,0
19266,0
8867,2
9314,0
Turkey
805,0
940,0
783,0
982,0
3266,0
1037,0
United Kingdom
37384,1
74642,1
89288,1
119741,1
61993,4
24967,0
United States
105603,0
179045,0
289454,0
307747,0
130796,0
30114,0
Україна
625,4
474,1
471,1
593,2
926,0
728,0
За даними Організації економічного співробітництва і розвитку (ОЕСО)
Для здійснення перетворень в економіці України потрібні значні капітальні вкладення. Стримуючим фактором тут є інвестиційний клімат, який продовжує залишатись несприятливим через політичну та економічну нестабільність, що змушує іноземних інвесторів здійснювати обережну політику у сфері інвестиційного співробітництва з Україною. Потрібна довгострокова стратегія стимулювання інвестицій.
2.3. Інноваційна діяльність в Україні
Аби утримати темпи зростання економіки на рівні 5-6% на рік, що дає змогу досягти макроекономічної стабільності і, відповідно, можливість інтегруватися у світові економічні процеси, необхідно мати рівень зростання інвестицій в економіку фактично удвічі вищий, тобто майже 10-12%.
Для нашої держави навряд чи можливий інтенсивний приплив інвестицій, передусім у пріоритетні галузі. Макроекономічна ситуація в цілому поки що не може орієнтувати нас на серйозне збільшення як внутрішніх, так і зовнішніх інвестицій. Інвестиційна криза постає як найважливіший чинник негативної динаміки промислового виробництва за галузями і в цілому по народному господарству.
Окрім того, були значні експортні можливості у традиційно-індустріальних і сировинно-транзитних галузей і підприємств. Невідповідність за цими складовими частинами промислової та науково-технологічної політики призвела до різноцільової і різношвидкіс- ної стратегії держави у цих питаннях. Затяжна криза ліквідності та різка обмеженість капіталу фінансової та банківської систем вплинули на інвестування промислового виробництва.
Разом із вимиванням капітальних активів відбувається вимивання промислових інвестицій і, у зв’язку з цим, поглиблений розпад індустріального ядра вітчизняної економіки, технологічний спад і галузева невідповідність. Через технічну відсталість, нестачу інвестицій та неузгодженість відносин між галузями витрати матеріальних та енергетичних ресурсів у головних галузях приблизно на 30-50% вищі, ніж у країнах із розвинутою ринковою економікою. В Україні практично відсутні внутрішні недержавні інвестиції, тоді як за міжнародними стандартами приватні інвестиції мають становити 60-70% загальної їх кількості.
З 1994 до 1998 року політика макрофінансової стабілізації в Україні мала ряд позитивних результатів і наслідків. А 1998-2000 роки характеризуються нестабільністю макрофінансової стратегії, а головне — розширенням масштабів нелегальної економіки та зменшенням обсягів споживання на душу населення. Відбувається різке зниження витрат держави на пріоритетні напрями економічного розвитку — науку, введення новітніх технологій, удосконалення техніки й організації виробництва. Ось чому необхідний принциповий, концептуально новий структурний поворот до національних і творчих проривів в інноваційній діяльності. Потрібні зміни глобального характеру щодо підприємницьких стратегій та сучасної політики у сфері економіки, промислового й науково-технічного розвитку. Очевидно, необхідна принципово нова концептуальна стратегія науково-технічного розвитку, а точніше, розвиток інноваційної діяльності на зовсім новій основі.
» следующая страница »
1 ... 53 54 55 56 57 5859 60 61 62 63 ... 224