Інвестознавство

•       встановити податкові пільги для тих, хто вкладає кошти у ви­робництво;

•       запровадити податкові канікули, податкові інвестиційні відра­хування та податкові інвестиційні кредити;

•      надати істотні пільги сільському господарству;

•       встановити значні пільги нерезидентам, які вкладають кошти у пріоритетні сектори економіки та відсталі регіони.

Досвід розвитку та впровадження інноваційної політики інших держав свідчить про різні її форми. Україна має враховувати цей досвід, власні особливості в економіці та стан справ в економічній політиці. Головне — ефективно впливати на інноваційну діяльність усіх суб’єктів господарювання і стимулювати її. Це можна робити через створення економічних умов, що ефективно впливають на інноваційну ак­тивність, та через фінансування (пряме або непряме). Великий досвід США, Японії, Ізраїлю, Великобританії, Швеції, Канади свідчить про створення програм субсидіювання інноваційної діяльності приватних підприємств на державному рівні. Для фінансування інновацій при­кладного характеру у більшості країн світу використовується прибу­ток підприємства.

Особливо цікавим є механізм підтримки інноваційного бізнесу в Росії. На усіх рівнях устрою держави створені й функціонують такі фонди підтримки: технологічний; виробничих інновацій; регіональ­ний. У містах із високим науково-технічним потенціалом (Москва, Санкт-Петербург, Новосибірськ, Томськ та ін.) утворено фонди підтримки інноваційної діяльності. У Санкт-Петербурзі є венчурний фонд. Україна, враховуючи цей досвід, теж має можливість створити такі фонди підтримки інноваційної діяльності:

1)     для фінансування науково-технічних розробок та впроваджен­ня їх у виробництво — Український інноваційний фонд;

2)    для фінансування на зворотній і незворотній основі тих іннова­ційних проектів, які не ввійшли до складу державних цільових про­грам, — Фонд виробничих інновацій;

3)     для сприяння розвитку підприємств малих форм науково-тех­нічної сфери — фонд на регіональному рівні.

Крім того, треба створити загальнодержавні фонди підтримки інноваційної діяльності у таких містах, як Київ, Харків, Донецьк, Дніпропетровськ, а також венчурні фонди.

Реалізація перелічених пропозицій і рекомендацій щодо рефор­мування механізму управління інноваційним потенціалом в Україні дасть змогу значно поліпшити стан справ щодо інновацій та ефектив­ності використання ресурсів у цьому напрямі, прискорити процес оновлення виробництва, а впровадження запропонованих заходів щодо оподаткування і стимулювання суб’єктів господарювання допо­можуть ефективно використовувати внутрішні й залучати зовнішні інвестиції в інноваційну діяльність.

Останнім часом в Україні спостерігається згасання інноваційної діяльності. Ця проблема була порушена на одному із засідань Кабі­нету Міністрів. Зокрема, Президент України В. Ющенко у своєму ви­ступі звернув увагу на необхідність активізації інноваційної діяль­ності, яку просто ігнорує переважна більшість промислових підприємств. Катастрофічних розмірів набуло фізичне та моральне старіння основних виробничих фондів. За роки економічної кризи обсяг інвестицій зменшився майже вп’ятеро, реальне зношення ос­новних фондів у провідних галузях становить 60-70%, а в енергетиці, на транспорті й у деяких інших галузях воно наблизилося до критич­них параметрів.

За радянських часів, коли СРСР був втягнутий у «холодну війну», держава витрачала досить значну кількість коштів на фундаментальні дослідження. Але не всі наукові результати спрямовувалися на суспільні блага, оскільки більшість розробок працювала на військо­вий комплекс. Таким чином, фундаментальні дослідження в планово­му господарстві не давали значних промислових результатів.

 

« Содержание


 ...  60  ... 


по автору: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я

по названию: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я